Переклад тексту пісні Страна всеобщего вранья - Александр Новиков

Страна всеобщего вранья (оригінал)

Уже не врут, не лгут, не брешут,
А льют помои через темечко страны.
Уже не мнут, не бьют, не режут,
А норовят тишком пальнуть из-за спины.
А в телевизоре одни и те же рожи —
Визжат, босят и буратинят голоса.
И все похожи, и всё похоже
На попугайно-канареечный базар.
Уже не идут, не прут, не скачут,
Уже вертляво и стремительно ползут,
Не огорчаются, не охают, не плачут,
А всё терзаются и всё нутро грызут.
А в телевизоре смешно как в зоопарке
И так же пахнет и такая же неволь
Да депутатишки — что мёртвому припарки
Играют доктором прописанную роль.
Уже не квакают, не хрюкают, не квохчут,
Уже вороны перешли на волчий вой.
Не сажают, не сминают и не топчут,
Уже вбивают в землю прямо с головой.
А в телевизоре цветные педерасты
Вопят и скачут да и водят хоровод
Беззубы, стрижены, вихрасты и гривасты
И кто кого из них — сам черт не разберет.
Уже не чевствуют, не славят и не здравят, —
Уже развешивают тихо ордена…
Не назначают, не снимают и не ставят,
А поднимают и вдевают в стремена.
Уже давным-давно не пахнет «россиянством»,
И не поймёшь теперь где гусь, а где — свинья.
И всем присвоено ещё одно гражданство —
Я гражданин «страны всеобщего вранья».
Всем нам присвоено ещё одно гражданство —
Я гражданин «страны всеобщего вранья»

(переклад)

Вже не брешуть, не брешуть, не брешуть,
А ллють помиї через тім'ячко країни.
Вже не мнуть, не б'ють, не ріжуть,
А норовять тишком пальнути з-за спини.
А в телевізорі одні й те ж пики—
Вищать, босять і буратинять голоси.
І все схожі, і все схоже
На папугово-канарковий базар.
Вже не йдуть, не пруть, не скачуть,
Вже вертляво і стрімко повзуть,
Не засмучуються, не охають, не плачуть,
А все мучать і все нутро гризуть.
А в телевізорі смішно як у зоопарку
І так ж пахне і така ж мимоволі
Так депутатишки — що мертвому припарку
Відіграють лікарем прописану роль.
Вже не квакають, не хрюкають, не квохчуть,
Вже ворони перейшли на вовче виття.
Не саджають, не зминають і не топчуть,
Вже вбивають у землю прямо з головою.
А в телевізорі кольорові педерасти
Кричать і скачуть та і водять хоровод
Беззубі, стрижені, вихрости та гривасти
І хто кого з них сам чорт не розбере.
Вже не вшановують, не славлять і не здоровлять, —
Вже розвішують тихо ордени.
Не призначають, не знімають і не ставлять,
А піднімають і вдягають в стремена.
Вже давним-давно не пахне «росіянством»,
І не зрозумієш тепер де гуска, а де — свиня.
І всім присвоєно ще одне громадянство —
Я громадянин «країни загальної брехні».
Усім нам присвоєно ще одне громадянство —
Я громадянин «країни загальної брехні»