Переклад тексту пісні Рояль - Александр Новиков

Рояль (оригінал)

Вы не были.
И не для вас играл рояль,
И не для вас играл рояль,
Играл для мебели.
В усмешке выбелив оскал
Сквозь дым презрительно,
Он за Бетховеном таскал
По нотам зрителя.
Мешалась фальшь у потолка
С ликерным запахом.
А им хотелось гопака
Вразмешку с Западом.
Чтоб три аккорда на ура
Всех в ряд поставили.
Пассаж по линии бедра
К фигурной талии…
И на локте, ко мне лицом,
Рыжеволосая
Глазела пасмурным свинцом
Над папиросою.
И подпирая инструмент
Пудовой похотью,
На вдох ловила комплимент
В гитарном хохоте.
Она права, на что ей Бах,
Орган прославивший —
Рояльных клавишей!
Она с собой не унесет
Ни ноты, к сведенью.
И я в отместку ей за все
Лупил в соседние.
Пошла в цыганский перепляс
«Соната Лунная»,
И загорланили: «Эх, раз,
Да семиструнная!..»
Полез частушечный мотив
Из-под прелюдий,
Хлестались к танцам на пути
Носы о груди.
Пошла паркету по спине
В галоп гимнастика,
И восхищались в стороне:
«Вот это — классика!»
Я бил злорадно, от души,
Тряслись берцовые.
В упор шептали: «Ну, спляши!..» —
Глаза свинцовые.
Хватали воздух кадыки,
И бусы бряцали,
И скалил белые клыки
Рояль с паяцами.
И вдруг завыл магнитофон
Протяжно, споено,
И все рванули на балкон:
«Вздохнуть с Бетховена!..»
Аккорд… И вспомнилось: как жаль,
Вы не были.
И не для вас играл рояль,
И не для вас играл рояль, —
Играл для мебели.

(переклад)

Ви не були.
І не для вас грав рояль,
І не для вас грав рояль,
Грав на меблі.
В усмішці вибіливши оскал
Крізь дим зневажливо,
Він за Бетховеном тягав
По нотах глядача.
Мішалася фальш у стелі
З лікерним запахом.
А ним хотілося гопака
Врозмішку із Заходом.
Щоб три акорди на ура
Усіх у ряд поставили.
Пасаж по лінії стегна
До фігурної талії…
І на лікті, як мені обличчям,
Рудоволоса
Глазіла похмурим свинцем
Над цигаркою.
І підпираючи інструмент
Пудовою пожадливістю,
На вдих ловила комплімент
У гітарному реготі.
Вона має рацію, на що їй Бах,
Орган, що прославив —
Рояльних кнопок!
Вона з собою не несе
Ні ноти, до відомості.
І я в помсту їй за все
Лупив у сусідні.
Пішла в циганську перетанку
«Соната Місячна»,
І загорланили: «Ех, раз,
Так семиструнна!..»
Поліз частушковий мотив
З-під прелюдій,
Хлісталися до танців на шляху
Носи про груди.
Пішла паркету по спині
Галоп гімнастика,
І захоплювалися в стороні:
«Ось це — класика!»
Я бив зловтішно, від душі,
Тряскалися гомілкові.
Впритул шепотіли: «Ну, спляши!..»
Очі свинцеві.
Хапали повітря кадики,
Ібуси брязкали,
І скелив білі ікла
Рояль з паяцами.
І раптом завив магнітофон
Протяжно, спойно,
І всі рвонули на балкон:
«Зітхнути з Бетховена!..»
Акорд… І згадалося: як шкода,
Ви не були.
І не для вас грав рояль,
І не для вас грав рояль, —
Грав на меблі.