Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Присказка, виконавця - Александр Новиков. Пісня з альбому Хулиганские песни, у жанрі ШансонЛейбл звукозапису: М2
Мова пісні: Російська мова
Присказка(оригінал) |
| В темных переулках, где |
| рассказывали сказки, |
| И в них очень верила |
| окрестная шпана, |
| Жизнь моя помчалася, |
| как с горочки салазки — |
| Вовремя не спрыгнул — |
| и случилась мне хана. |
| И приснилось мне в дыму |
| тюремного кошмара, |
| Будто я вернулся в эту |
| молодость мою. |
| А еще приснилась мне |
| моя гитара, |
| И с ней, по старой памяти, |
| я присказку пою. |
| «А как на улице одной |
| Жил да был один блатной: |
| Срок мотать и все — мотать — |
| Ах, век свободы не видать! |
| А как на улице одной |
| Жил да был один блатной. |
| Он — в тюрьму, и все — в тюрьму, |
| А кто блатнее не пойму". |
| Зря тогда красавица |
| состроила мне глазки — |
| Я им не поверил, |
| как не должен верить вор. |
| И она осталась навсегда |
| в далекой сказке, |
| Там, куда не пустит |
| заколюченый забор. |
| Там, где тополя |
| весной роняют перья, |
| Где я за ней бегом, |
| на вдохе их ловлю… |
| А потом проснусь и кованою дверью |
| Наотмашь захлопну |
| эту молодость мою. |
| «А как на улице одной |
| Жил да был один блатной — |
| Воровал — не воровал, |
| А потихоньку блатовал. |
| А как по улице одной |
| Шел за девушкой блатной, |
| Он — за ней, и я — за ней, — |
| А в этом деле я блатней". |
| А может так случится, |
| что и эту дверь откроют |
| И выведут в рубахе |
| цвета белого белей. |
| И опять по памяти |
| прогонят перед строем |
| Ряженых в парадное |
| белых тополей. |
| А дни замрут на стенах, |
| перечеркнуты крестами, |
| А в конце — квадратик из непрожитого дня. |
| Значит со свободой |
| поменялись мы местами, |
| Значит эта присказка будет |
| про меня. |
| (переклад) |
| У темних провулках, де |
| розповідали казки, |
| І в них дуже вірила |
| навколишня шпана, |
| Життя моє помчалося, |
| як із горочки санки — |
| Вчасно не зістрибнув— |
| і трапилася мені хана. |
| І наснилося мені в диму |
| тюремного кошмару, |
| Ніби я повернувся до цієї |
| молодість мою. |
| А ще наснилася мені |
| моя гітара, |
| І з ній, за старої пам'яті, |
| я приказку співаю. |
| «А як на вулиці однієї |
| Жив так, був один блатний: |
| Термін мотати і всі — мотати — |
| Ах, вік свободи не бачити! |
| А як на вулиці однієї |
| Жив та був один блатний. |
| Він — у тюрму, і все — у тюрму, |
| А хто блатніше не розумію». |
| Даремно тоді красуня |
| зістроила мені очі — |
| Я ним не повірив, |
| як не повинен вірити злодій. |
| І вона залишилася назавжди |
| у далекій казці, |
| Там, куди не пустить |
| заколючений паркан. |
| Там, де тополі |
| навесні кидають пір'я, |
| Де я за ним бігом, |
| на вдиху їх ловлю… |
| А потім прокинуся і кованими дверима |
| На розмах захлопну |
| цю молодість мою. |
| «А як на вулиці однієї |
| Жив та був один блатний — |
| Крав — не крав, |
| А потихеньку блатував. |
| А як по вулиці одній |
| Ішов за дівчиною блатною, |
| Він — за ній, і я — за ній, — |
| А в цій справі я благотній. |
| А може так трапиться, |
| що і цю двері відчинять |
| І виведуть у сорочці |
| кольору білого білих. |
| І знову по пам'яті |
| проженуть перед строєм |
| Ряжених у парадне |
| білих тополь. |
| А дні замруть на стінах, |
| перекреслені хрестами, |
| А в кінці — квадратик з непрожитого дня. |
| Значить зі |свободою |
| помінялися ми, місцями, |
| Значить ця приказка буде |
| про мене. |