Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Песнь о честном менте, виконавця - Александр Новиков. Пісня з альбому В захолустном ресторане, у жанрі Шансон
Лейбл звукозапису: М2
Мова пісні: Російська мова
Песнь о честном менте(оригінал) |
От этой чудной танцовщицы, |
Что стоит денег целый куш, |
Мог без ума всю ночь тащиться |
Видавший виды «Мулен Руж». |
Видавший все на свете Брайтон, |
Не шибко падкий до чудес, |
Салютовал бы ей «ол-райтом» |
И многодолларовым «йес»! |
Но это дело было в Сочи, |
Что далеко не зарубеж, |
Где в ресторане каждый хочет |
К ее ногам и даже меж, |
Где в кипарисовых аллеях |
Макушки щупают луну, |
И сатана с вечерним клеем |
Наклеит чью-нибудь жену. |
И надо ж было так случиться, |
Что очутилась она там |
Непревзойденной танцовщицей |
И в телесах не по годам. |
Был стан и нрав ее раскован — |
Сравнить бессилен комплимент — |
Такой, что даже участковый |
Зашелся страстью, хоть и мент. |
Ее он в серебро и злато |
Мечтал всю доверху одеть, |
Но на ментовскую зарплату |
Позволить мог одну лишь медь. |
Он не имел для встреч квартиры |
С медвежьей шкурой на стене |
И ненавидел рэкетиров |
За это тихо и вдвойне. |
Что в этом случае, известно, |
Мужчина должен предпринять. |
Но он был мент, к тому же честный, |
И на мундир не смел пенять. |
Он рисовал в себе картины: |
Что вдруг маньяк ее «пасет», |
Что вдруг пристанут к ней кретины, |
А он увидит — и спасет! |
А вдруг она согласна будет |
Сейчас же двинуть под венец? |
Она ж — кабацкая! |
В ОРУДе |
Узнают только и — конец! |
Прощай, участок и карьера, |
Зарплата, пенсия и власть. |
Подумать, так на кого хера |
Такая свадебка сдалась. |
А вдруг она на самом деле |
Согласна будет — за любовь? |
Ой, донесут в политотделе, |
Моментом высосут всю кровь! |
Там только ждут. |
Там только рады. |
Там только ищут, кто — кого. |
А ножки все-таки что надо. |
И остальное — ничего. |
И в час, когда цикады пеньем |
Чаруют мир, как скрипачи, |
Порвался трос его терпенья, |
И он настиг ее в ночи. |
И он сказал: «Прошу придурком |
Меня не счесть. |
Вот документ. |
Хотите стать второю Муркой, |
Ловить преступный элемент?» |
Она сказала: «Ради бога, |
Мой государственный амур! |
Я с вас возьму не так уж много — |
Со скидкой, в общем-то, на МУР…». |
И здесь, на самом интересном, |
Я чуть вам, братцы, не соврал: |
Ведь он был — мент. |
К тому же честный. |
И он ее арестовал. |
(переклад) |
Від цієї чудової танцівниці, |
Що коштує грошей цілий куш, |
Міг без розуму всю ніч тягнутися |
Бачив види «Мулен Руж». |
Байтон, що бачив все на світі, |
Не дуже ласий до чудес, |
Салютував би їй «ол-райтом» |
І багатодоларовим «єс»! |
Але ця справа була в Сочі, |
Що далеко не зарубіж, |
Де в ресторані кожен хоче |
До ног і навіть між, |
Де в кіпарисових алеях |
Макушки мацають місяць, |
І сатана з вечірнім клеєм |
Наклеїть чиюсь дружину. |
І треба ж було так статися, |
Що опинилася вона там |
Неперевершеною танцівницею |
І в телах не по рокам. |
Був табір і вдачу її розкутий — |
Порівняти безсилий комплімент — |
Такий, що навіть дільничний |
Зайшовся пристрастю, хоч і мент. |
Її він у срібло і золото |
Мріяв всю доверху одягнути, |
Але на ментівську зарплату |
Дозволити міг лише одну мідь. |
Він не мав для зустрічей квартири |
З ведмежою шкірою на стіні |
І ненавидів рекетирів |
За це тихо і подвійно. |
Що в цьому випадку, відомо, |
Чоловік має зробити. |
Але він був мент, до того ж чесний, |
І на мундир не смілив нарікати. |
Він малював у собі картини: |
Що раптом маніяк її «пасе», |
Що раптом пристануть до її кретини, |
А він побачить і врятує! |
А раптом вона згодна буде |
Зараз же рушити під вінець? |
Вона ж — кабацька! |
В ЗМІНІ |
Впізнають тільки й — кінець! |
Прощавай, ділянку та кар'єру, |
Зарплата, пенсія та влада. |
Подумати, так на кого хера |
Таке весілля здалося. |
А раптом вона насправді |
Згодна буде — за любов? |
Ой, донесуть у політвідділі, |
Моментом висохнуть усю кров! |
Там тільки чекають. |
Там лише раді. |
Там тільки шукають, хто кого. |
А ніжки все-таки що треба. |
І решта — нічого. |
І в годину, коли цикади співом |
Чарують світ, як скрипалі, |
Порвався трос його терпіння, |
І він наздогнав її вночі. |
І він сказав: «Прошу недоумком |
Мене не порахувати. |
Ось документ. |
Бажаєте стати другою Муркою, |
Ловити злочинний елемент? |
Вона сказала: «Заради бога, |
Мій державний амур! |
Я с вас візьму не так вже багато — |
З знижкою, загалом, на МУР…». |
І тут, на найцікавішому, |
Я трохи вам, братці, не збрехав: |
Адже він був мент. |
До того ж чесний. |
І він її заарештував. |