Переклад тексту пісні О профессии древней - Александр Новиков

О профессии древней (оригінал)

А намедни приехал ко мне своячок —
Деревенский, простой, от сохи мужичок.
Прикупить, пригубить, приобуться-одеться,
Да на баб городских, на живых наглядеться.
Я в делах позарез, по кадык был,
И от дел своих сбежать не мог никак.
Он в затылке почесал: мол, куды мне?
Я по горлу постучал: мол, в кабак.
И пошел он.
Душою и помыслом чист.
Улыбнулся ему на всю сдачу таксист.
За пятерку вошел, за червонец разделся,
А за два фиолетовых так разговелся!
Что оркестр взыграл за десятку
Рок-н-ролл с переходом на гопак.
И ударил Василий вприсядку —
Он был пьяный немножко дурак.
Загудело в нутре у него.
От и до.
И почуял Василий в себе Бельмондо.
Замахнул и пошел, как в селе на смотрины,
Ухватить, чтоб была, эх, не хуже Сабрины!
Но сказали экзотические телки:
— «Катерину», дядя Вася, приготовь.
(Что таить: на селе секс-потемки,
Засвети — просветим за любовь!)
Уронил потолок штукатурку в фонтан.
Залричали ему: «Ты вприсядку — вон там!»
Зазывали его две грудасто-плечистых.
«Рус, давай!», — ободрял пьяный хор интуристов.
Две девчоночки сквозь фирменные шмутки
Засветили ему прелести в дыму,
И спросил он их: «Вы, правда, проститутки?»
И тогда они ответили ему: !!!
А когда всю посуду собрали в мешок,
Сквозанул из Василия нервный смешок.
Выводили его как угонщика судна.
И вздохнула одна: «Деревенскому трудно…».
И помчал автоспецмед по столице,
Где маникюром не скальпированный чуть,
Он спросил еще: «Дадите похмелиться?»
И заплакал в протокол: «Домой хочу-у-у…».
Вот вам песня о профессии древней
И о сращивании города с деревней.

(переклад)

А негайно приїхав до мені своячок —
Сільський, простий, від сохи мужичок.
Прикупити, пригубити, придбатися-одягтися,
Так на баб міських, на живих надивитись.
Я в справах позаріз, по кадик був,
І від справ своїх втекти не міг ніяк.
Він у потилиці почухав: мовляв, куди мені?
Я по горлу постукав: мовляв, у кабак.
І пішов він.
Душою і помислом чистий.
Посміхнувся йому на всю здачу таксист.
За п'ятірку увійшов, за червонець роздягнувся,
А за два фіолетових так розговівся!
Що оркестр зіграв за десятку
Рок-н-рол з переходом на гопак.
І вдарив Василь навприсядки —
Він був п'яний трошки дурень.
Загуло всередині у нього.
Від і до.
І почув Василь у собі Бельмондо.
Замахнув і пішов, як у селі на оглядини,
Вхопити, щоб була, ех, не гірша за Сабрину!
Але сказали екзотичні телиці:
— «Катерину», дядьку Васю, приготуй.
(Що таїти: на селі секс-потемки,
Засвіти — просвітимо за любов!)
Впустив стелю штукатурку в фонтан.
Завричали йому: «Ти, присідку, он там!».
Закликали його дві грудасто-плечисті.
«Рус, давай!»,— підбадьорював п'яний хор інтуристів.
Дві дівчинки крізь фірмові шмутки
Засвітили йому принади в диму,
І спитав він их: «Ви, правда, повії?»
І тоді вони відповіли йому: !!!
А коли весь посуд зібрали в мішок,
Скрізанув із Василля нервовий смішок.
Виводили його як викрадача судна.
І зітхнула одна: «Сільському важко…».
І помчав автоспецмед по столиці,
Де манікюром не скальпований трохи,
Він спитав ще: «Даєте похмелитися?»
І заплакав у протокол: «Додому хочу-у-у…».
Ось вам пісня про професію стародавньої
І про зрощення міста з селом.