Переклад тексту пісні О названиях городов - Александр Новиков

О названиях городов (оригінал)

Чудно так, что городов
Больше, чем правителей.
Смотришь: чуть только — «готов!»
—
Тут как тут славители.
Например: была ты — Тверь
С архи-древне-глиняной,
Ан преставился теперь,
И быть тебе — Калининым.
За примером не бежим —
Тьма примеров тьмущая.
Может, кто и заслужил
По такому случаю.
Но по мне, хоть ты герой,
По всем меркам вымерен —
Город выстрадай, построй,
А потом уж — именем.
Брежневка… Устиновка… Ворошиловка…
И без «ка» живут пока.
Ждут пинка.
Дико так, что в городах
Улицы столетние
Тихо канули в веках
Или ходят сплетнями.
Как там сказано у нас:
«Мир до основания…»
Нам разрушить — плюнуть раз.
И — лепи названия!
Брежневка… Устиновка… Ворошиловка…
И без «ка» живут пока.
Ждут пинка.
А на улицах — дома
С арками-порталами.
Коль велик был, жизнь сама
Ждет с инициалами.
Но коль бюст себе сваял
В лучший мир не прибранный —
Скоро вывеска твоя
Взвоет всеми фибрами!
Брежневка… Устиновка… Ворошиловка…
И без «ка» живут пока.
Ждут пинка.
Лики мутные икон
И тюрьма старинная
Звали город испокон
Катей, Катериною.
Имя стерли, вымели
Катьку слабополую,
И пошли, пошли, пошли
Слабые на голову.
Брежневка… Устиновка… Ворошиловка…
И без «ка» живут пока.
Ждут пинка.
Всех припомнить не берусь
Городов и званий я.
И, пожалуй, только Русь
Может дать названия.
Самозванцев же сорвать,
Вслед на разный лад свища,
И отныне называть
Ими только кладбища.
Сталинское… Брежневское… Ворошиловское…
Там, где похоронено лучшее людское.

О названиях городов (переклад)

Дивно так, що міст
Більше, ніж правителів.
Дивишся: тільки-но «готовий!»
-
Тут славителі.
Наприклад: була ти — Тверь
З архи-давньо-глиняної,
Ан переставився тепер,
І бути тобі — Калініним.
За прикладом не біжим —
Темрява прикладів темрява.
Може, хто і заслужив
З такої нагоди.
Але на мене, хоч ти герой,
За всіма мірками виміряний—
Місто вистраждай, збудуй,
А потім вже — ім'ям.
Брежнівка… Устинівка… Ворошилівка…
І без «ка» живуть поки що.
Чекають стусан.
Дико так, що в містах
Вулиці столітні
Тихо канули у віках
Або ходять плітками.
Як там сказано у нас:
«Світ до підстави…»
Нам зруйнувати - плюнути раз.
І— ліпи назви!
Брежнівка… Устинівка… Ворошилівка…
І без «ка» живуть поки що.
Чекають стусан.
А на вулицях — вдома
З арками-порталами.
Коли великий був, життя саме
Чекає з ініціалами.
Але коли бюст собі створив
На кращий світ не прибраний—
Скоро вивіска твоя
Викличе всіма фібрами!
Брежнівка… Устинівка… Ворошилівка…
І без «ка» живуть поки що.
Чекають стусан.
Обличчя каламутні ікон
І в'язниця старовинна
Звали місто споконвіку
Катею, Катериною.
Ім'я стерли, вимели
Катьку слабостатеві,
І пішли, пішли, пішли
Слабкі на голову.
Брежнівка… Устинівка… Ворошилівка…
І без «ка» живуть поки що.
Чекають стусан.
Усіх пригадати не берусь
Міст і звань я.
І, мабуть, лише Русь
Може дати назву.
Самозванців, що зірвати,
Слідом на різний лад нориці,
І відтепер називати
Ними лише цвинтарі.
Сталінське… Брежнєвське… Ворошиловське…
Там, де поховано найкраще людське.