Переклад тексту пісні Чулочек - Александр Новиков

Чулочек (оригінал)

Вышел я из метро
И пошёл по центральной дороге
И случайно в толпе
Уронил свой большой кошелёк.
А как поднял глаза,
Увидал эти самые НОГИ
И я понял что нету на свете
Красивее ног.
Чулочек расписной —
Такой не спрясть ни в жизнь,
А я насквозь блатной,
Вчера откинувшись;
А я насквозь блатной,
Вчера откинувшись.
Я сказал ей слова,
И она улыбнулась мне мило,
Как должна улыбаться
Однажды злодейка-судьба.
И внутри у меня что-то
Больно и сладко заныло,
И в мозгах приключилась
Какая-то прямо стрельба.
Чулочек был на ней —
Глаз прямо не отвесть,
А я блатных блатней
На пантомимах весь,
А я блатных блатней
На пантомимах весь
И пошёл я за ней,
И глядел, и глядел ей Тайком в полу.
И она повела меня так,
Как проводят слепых.
И когда чем-то твёрдым
В парадном мне дали по кумполу,
Эти милые ножки изящно
Мне пнули поддых.
Чулочек был цветной,
А фраеров лишка.
А я насквозь блатной
Взял всех на «пёрышко»,
А я насквозь блатной
Взял всех на «пёрышко».
И сирены вокруг, и огни
Замигали, как в цирке.
А потом как обычно,
Что даже рассказывать лень.
Но когда я шагал
Коридором знакомой Бутырки,
Вспоминал почему-то
Лишь этот сиреневый день.
Чулочек тот смешной,
Что по ноге плющём.
А я насквозь блатной —
На десять лет ещё;
А я насквозь блатной —
На десять лет ещё.
Чулочек тот смешной,
Что по ноге плющём.
А я насквозь блатной —
На десять лет ещё;
А я насквозь блатной —
На десять лет ещё…

Чулочек (переклад)

Вийшов я з метро
І пішов центральною дорогою
І випадково в натовпі
Впустив свій великий гаманець.
А як підвів очі,
Побачив ці самі ноги
І я зрозумів що немає на світі
Красивіше за ноги.
Панчоха розписної —
Такий не спрість ні в життя,
А я наскрізь блатною,
Вчора відкинувшись;
А я наскрізь блатною,
Вчора відкинувшись.
Я сказав їй слова,
І вона посміхнулася мені мило,
Як має посміхатися
Якось лиходійка-доля.
І всередині у мені щось
Боляче і солодко занурило,
І в мозках трапилася
Якась прямо стрілянина.
Панчоха була на ній —
Око прямо не відповідь,
А я блатних блатнів
На пантомімах весь,
А я блатних блатнів
На пантомімах весь
І пішов я за неї,
І дивився, і дивився їй Тайком у підлозі.
І вона повела мене так,
Як проводять сліпих.
І коли чимось твердим
В парадному мені дали по кумполу,
Ці милі ніжки витончено
Мені штовхнули дух.
Панчоха була кольоровою,
Афраєрів зайва.
А я наскрізь блатний
Взяв усіх на «пір'я»,
А я наскрізь блатний
Взяв усіх на «пір'я».
І сирени навколо, і вогні
Заблимали, як у цирку.
А потім як завжди,
Що навіть розповідати ліньки.
Але коли я крокував
Коридором знайомої Бутирки,
Згадував чомусь
Лише цей бузковий день.
Панчоха та смішна,
Що по нозі плющем.
А я наскрізь блатною —
На десять років ще;
А я наскрізь блатною —
На десять років ще.
Панчоха та смішна,
Що по нозі плющем.
А я наскрізь блатною —
На десять років ще;
А я наскрізь блатною —
На десять років ще...