Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Чулочек, виконавця - Александр Новиков. Пісня з альбому Хулиганские песни, у жанрі Шансон
Лейбл звукозапису: М2
Мова пісні: Російська мова
Чулочек(оригінал) |
Вышел я из метро |
И пошёл по центральной дороге |
И случайно в толпе |
Уронил свой большой кошелёк. |
А как поднял глаза, |
Увидал эти самые НОГИ |
И я понял что нету на свете |
Красивее ног. |
Чулочек расписной — |
Такой не спрясть ни в жизнь, |
А я насквозь блатной, |
Вчера откинувшись; |
А я насквозь блатной, |
Вчера откинувшись. |
Я сказал ей слова, |
И она улыбнулась мне мило, |
Как должна улыбаться |
Однажды злодейка-судьба. |
И внутри у меня что-то |
Больно и сладко заныло, |
И в мозгах приключилась |
Какая-то прямо стрельба. |
Чулочек был на ней — |
Глаз прямо не отвесть, |
А я блатных блатней |
На пантомимах весь, |
А я блатных блатней |
На пантомимах весь |
И пошёл я за ней, |
И глядел, и глядел ей Тайком в полу. |
И она повела меня так, |
Как проводят слепых. |
И когда чем-то твёрдым |
В парадном мне дали по кумполу, |
Эти милые ножки изящно |
Мне пнули поддых. |
Чулочек был цветной, |
А фраеров лишка. |
А я насквозь блатной |
Взял всех на «пёрышко», |
А я насквозь блатной |
Взял всех на «пёрышко». |
И сирены вокруг, и огни |
Замигали, как в цирке. |
А потом как обычно, |
Что даже рассказывать лень. |
Но когда я шагал |
Коридором знакомой Бутырки, |
Вспоминал почему-то |
Лишь этот сиреневый день. |
Чулочек тот смешной, |
Что по ноге плющём. |
А я насквозь блатной — |
На десять лет ещё; |
А я насквозь блатной — |
На десять лет ещё. |
Чулочек тот смешной, |
Что по ноге плющём. |
А я насквозь блатной — |
На десять лет ещё; |
А я насквозь блатной — |
На десять лет ещё… |
(переклад) |
Вийшов я з метро |
І пішов центральною дорогою |
І випадково в натовпі |
Впустив свій великий гаманець. |
А як підвів очі, |
Побачив ці самі ноги |
І я зрозумів що немає на світі |
Красивіше за ноги. |
Панчоха розписної — |
Такий не спрість ні в життя, |
А я наскрізь блатною, |
Вчора відкинувшись; |
А я наскрізь блатною, |
Вчора відкинувшись. |
Я сказав їй слова, |
І вона посміхнулася мені мило, |
Як має посміхатися |
Якось лиходійка-доля. |
І всередині у мені щось |
Боляче і солодко занурило, |
І в мозках трапилася |
Якась прямо стрілянина. |
Панчоха була на ній — |
Око прямо не відповідь, |
А я блатних блатнів |
На пантомімах весь, |
А я блатних блатнів |
На пантомімах весь |
І пішов я за неї, |
І дивився, і дивився їй Тайком у підлозі. |
І вона повела мене так, |
Як проводять сліпих. |
І коли чимось твердим |
В парадному мені дали по кумполу, |
Ці милі ніжки витончено |
Мені штовхнули дух. |
Панчоха була кольоровою, |
Афраєрів зайва. |
А я наскрізь блатний |
Взяв усіх на «пір'я», |
А я наскрізь блатний |
Взяв усіх на «пір'я». |
І сирени навколо, і вогні |
Заблимали, як у цирку. |
А потім як завжди, |
Що навіть розповідати ліньки. |
Але коли я крокував |
Коридором знайомої Бутирки, |
Згадував чомусь |
Лише цей бузковий день. |
Панчоха та смішна, |
Що по нозі плющем. |
А я наскрізь блатною — |
На десять років ще; |
А я наскрізь блатною — |
На десять років ще. |
Панчоха та смішна, |
Що по нозі плющем. |
А я наскрізь блатною — |
На десять років ще; |
А я наскрізь блатною — |
На десять років ще... |