Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Чулочек , виконавця - Александр Новиков. Пісня з альбому Хулиганские песни, у жанрі ШансонЛейбл звукозапису: М2
Мова пісні: Російська мова
Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Чулочек , виконавця - Александр Новиков. Пісня з альбому Хулиганские песни, у жанрі ШансонЧулочек(оригінал) |
| Вышел я из метро |
| И пошёл по центральной дороге |
| И случайно в толпе |
| Уронил свой большой кошелёк. |
| А как поднял глаза, |
| Увидал эти самые НОГИ |
| И я понял что нету на свете |
| Красивее ног. |
| Чулочек расписной — |
| Такой не спрясть ни в жизнь, |
| А я насквозь блатной, |
| Вчера откинувшись; |
| А я насквозь блатной, |
| Вчера откинувшись. |
| Я сказал ей слова, |
| И она улыбнулась мне мило, |
| Как должна улыбаться |
| Однажды злодейка-судьба. |
| И внутри у меня что-то |
| Больно и сладко заныло, |
| И в мозгах приключилась |
| Какая-то прямо стрельба. |
| Чулочек был на ней — |
| Глаз прямо не отвесть, |
| А я блатных блатней |
| На пантомимах весь, |
| А я блатных блатней |
| На пантомимах весь |
| И пошёл я за ней, |
| И глядел, и глядел ей Тайком в полу. |
| И она повела меня так, |
| Как проводят слепых. |
| И когда чем-то твёрдым |
| В парадном мне дали по кумполу, |
| Эти милые ножки изящно |
| Мне пнули поддых. |
| Чулочек был цветной, |
| А фраеров лишка. |
| А я насквозь блатной |
| Взял всех на «пёрышко», |
| А я насквозь блатной |
| Взял всех на «пёрышко». |
| И сирены вокруг, и огни |
| Замигали, как в цирке. |
| А потом как обычно, |
| Что даже рассказывать лень. |
| Но когда я шагал |
| Коридором знакомой Бутырки, |
| Вспоминал почему-то |
| Лишь этот сиреневый день. |
| Чулочек тот смешной, |
| Что по ноге плющём. |
| А я насквозь блатной — |
| На десять лет ещё; |
| А я насквозь блатной — |
| На десять лет ещё. |
| Чулочек тот смешной, |
| Что по ноге плющём. |
| А я насквозь блатной — |
| На десять лет ещё; |
| А я насквозь блатной — |
| На десять лет ещё… |
| (переклад) |
| Вийшов я з метро |
| І пішов центральною дорогою |
| І випадково в натовпі |
| Впустив свій великий гаманець. |
| А як підвів очі, |
| Побачив ці самі ноги |
| І я зрозумів що немає на світі |
| Красивіше за ноги. |
| Панчоха розписної — |
| Такий не спрість ні в життя, |
| А я наскрізь блатною, |
| Вчора відкинувшись; |
| А я наскрізь блатною, |
| Вчора відкинувшись. |
| Я сказав їй слова, |
| І вона посміхнулася мені мило, |
| Як має посміхатися |
| Якось лиходійка-доля. |
| І всередині у мені щось |
| Боляче і солодко занурило, |
| І в мозках трапилася |
| Якась прямо стрілянина. |
| Панчоха була на ній — |
| Око прямо не відповідь, |
| А я блатних блатнів |
| На пантомімах весь, |
| А я блатних блатнів |
| На пантомімах весь |
| І пішов я за неї, |
| І дивився, і дивився їй Тайком у підлозі. |
| І вона повела мене так, |
| Як проводять сліпих. |
| І коли чимось твердим |
| В парадному мені дали по кумполу, |
| Ці милі ніжки витончено |
| Мені штовхнули дух. |
| Панчоха була кольоровою, |
| Афраєрів зайва. |
| А я наскрізь блатний |
| Взяв усіх на «пір'я», |
| А я наскрізь блатний |
| Взяв усіх на «пір'я». |
| І сирени навколо, і вогні |
| Заблимали, як у цирку. |
| А потім як завжди, |
| Що навіть розповідати ліньки. |
| Але коли я крокував |
| Коридором знайомої Бутирки, |
| Згадував чомусь |
| Лише цей бузковий день. |
| Панчоха та смішна, |
| Що по нозі плющем. |
| А я наскрізь блатною — |
| На десять років ще; |
| А я наскрізь блатною — |
| На десять років ще. |
| Панчоха та смішна, |
| Що по нозі плющем. |
| А я наскрізь блатною — |
| На десять років ще; |
| А я наскрізь блатною — |
| На десять років ще... |