Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Белый пароходик, виконавця - Александр Новиков. Пісня з альбому С красавицей в обнимку, у жанрі ШансонЛейбл звукозапису: М2
Мова пісні: Російська мова
Белый пароходик(оригінал) |
| Мы с ней так ждали белый пароходик, |
| Что режет море вдоль и поперек, |
| И он уже был к пирсу на подходе, |
| Когда подали черный «воронок». |
| Он дал гудок загадочный и зычный, |
| Поспешностью мне душу беленя, |
| И капитан с кокардой неприличной |
| Повез на север с ветерком меня. |
| А океану-морю |
| Легко и все равно: |
| Я паруса отспорю |
| Или пойду на дно. |
| А дальше под гитару и голяшку |
| Сбивал я годовщины-каблуки. |
| Мне выдали по статусу «тельняшку» — |
| Да больно уж полоски широки. |
| Положено по описи. |
| Все точно. |
| Носи, мол, на здоровье — все твое. |
| И только вот не выдали на почте |
| Письмишко просоленое ее. |
| А океану-морю |
| Легко и все равно: |
| Я паруса отспорю |
| Или пойду на дно. |
| Хрустел я от досады кулаками. |
| Заламывалась шапка набекрень. |
| Друг друга называли земляками — |
| Из разных городов и деревень. |
| Внушал себе до тошноты, до слез я, |
| Что матом поминать судьбу грешно. |
| И ждал письма. |
| Но почтальон не нес мне. |
| А я все ждал и думал — не дошло. |
| А океану-морю |
| Легко и все равно: |
| Я паруса отспорю |
| Или пойду на дно. |
| Вгонял в себя узоры черной тушью, |
| Закалывая все, чем дорожил. |
| И лишь сильней любил одну и ту ж я, |
| И, видимо, поэтому дожил. |
| И в час, когда терпенье на исходе, |
| Когда толпа бессонниц валит с ног, |
| Пришло письмишко — белый пароходик, |
| Что завтра в аккурат закончен срок. |
| (переклад) |
| Ми з нею так чекали білий пароплав, |
| Що ріже море вздовж і поперек, |
| І он вже був до пірсу на підході, |
| Коли подали чорний «воронок». |
| Він дав гудок загадковий і звичний, |
| Поспішністю мені душу біленя, |
| І капітан з кокардою непристойною |
| Повіз на Північ з вітерцем мене. |
| А океану-морю |
| Легко і все одно: |
| Я паруса відперечу |
| Або піду на дно. |
| А далі під гітару і голяшку |
| Збивав я річниці-каблуки. |
| Мені видали за статусом «тільняшку» — |
| Так боляче вже смужки широкі. |
| Покладено за описом. |
| Все точно. |
| Носи, мовляв, на здоров'ї все твоє. |
| І тільки ось не видали на пошті |
| Листко просолене її. |
| А океану-морю |
| Легко і все одно: |
| Я паруса відперечу |
| Або піду на дно. |
| Хрумтів я від досади кулаками. |
| Заламувалась шапка набік. |
| Один одного називали земляками — |
| З різних міст і села. |
| Вселяв собі до нудоти, до сліз я, |
| Що матом поминати долю грішно. |
| І чекав листа. |
| Але поштар не ніс мені. |
| А я все чекав і думав — не дійшло. |
| А океану-морю |
| Легко і все одно: |
| Я паруса відперечу |
| Або піду на дно. |
| Вганяв у себе візерунки чорною тушшю, |
| Заколюючи все, чим дорожив. |
| І лиш сильніше любив одну і ту ж я, |
| І, мабуть, тому дожив. |
| І в годину, коли терпіння на виході, |
| Коли натовп безсоння валить з ніг, |
| Прийшов лист — білий пароплав, |
| Що завтра в якраз закінчено термін. |