| Дальним светом ночь проколота опять,
| Далеким світлом ніч проколота знову,
|
| Я не первый, кто уже привык терять.
| Я не перший, хто вже звик втрачати.
|
| К лобовому вновь припал кленовый лист,
| До лобового знову припав кленовий лист,
|
| Словно пропуск в незнакомую мне жизнь.
| Немов перепустка в незнайоме мені життя.
|
| Километры неба остаются за спиной,
| Кілометри неба залишаються за спиною,
|
| И послушной тенью время следует за мной.
| І слухняною тінню час слідує за мною.
|
| Повзрослели наши души,
| Подорослішали наші душі,
|
| Только вижу в зеркалах,
| Тільки бачу в дзеркалах,
|
| Как пускает лодки в лужах
| Як пускає човни в калюжах
|
| Мальчик с осенью в глазах.
| Хлопчик з восени в очах.
|
| Мы уходим, как игла проходит ткань,
| Ми ідемо, як голка проходить тканину,
|
| Говорили: «Сердце сталью не порань».
| Казали: «Серце сталлю не порань».
|
| И не важно знать, откуда и куда,
| І не важливо знати, звідки і куди,
|
| Если знаешь, для чего горит звезда.
| Якщо знаєш, навіщо горить зірка.
|
| Ни любви, ни снега, ничего я не забыл,
| Ні любові, ні снігу, нічого я не забув,
|
| Поседело небо, только я, такой как был. | Посиділо небо, тільки я, такий як був. |