Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Блок-пост «Акация», виконавця - Александр Маршал.
Дата випуску: 02.03.2023
Мова пісні: Російська мова
Блок-пост «Акация»(оригінал) |
Ну вот и всё, остались мы — |
Я и Андрюха с Костромы, |
В живых на нашем блокпосту среди акаций, |
Есть пулемёт, есть автомат, |
Есть мой подствольник без гранат, |
И где-то далеко комбат хрипит у рации |
Нам батя в рацию кричит: |
«Всем действовать по плану «Щит!», |
А нам с Андрюхой всё равно — что щит, что меч… |
Наш лексикон предельно прост, |
Идёт атака на блокпост, |
Нам не до планов, нам бы головы сберечь |
Горячих «Скатов"чёрный дым, |
Орём: «Спецназ непобедим!», |
Хоть чёрным стал андрюхин |
Краповый берет, и у его КПВД |
Есть нотки в голосе не те: |
Как говорится, чем богат — другого нет |
Я посчитал сквозь эту тьму — |
Примерно сорок к одному, |
А это — пуля или плен, одно из двух, |
И оба поняли — хана, |
Но тут очнулся старшина, |
И матом поднял наш почти упавший дух |
Я слышу, он орёт сквозь дым: |
«Ща рукопашную дадим, |
Ядрёна сила, чтоб твою, державы мать…» |
Вот этот краповый берет — |
Бесплатный пропуск на тот свет, |
Для тех скотов, что захотят его сорвать |
Потом всё было, как во сне: |
Пришли ребята на броне, |
Кругом свои, и наша кончилась война, |
А мы сидим, как дураки — |
Спина к спине, в руках — штыки, |
Акация, блокпост, и тишина… |
И что-то говорит комбат, |
И мы смеёмся невпопад, |
И матерится, как сапожник, старшина — |
Мы были здесь, и не сдались, |
Но пятерых не дождались |
Кого-то — мать, кого-то — дочь, кого — жена |
Я поднимаюсь во весь рост, |
За мой расстрелянный блокпост, |
И сам не верю, что я цел и невредим, |
И белой краской на посту, |
Чтоб было видно за версту, |
Я написал: «Спецназ непобедим!» |
И белой краской на посту, |
Чтоб было видно за версту, |
Я написал: «Спецназ непобедим!»… |
(переклад) |
Ну ось і все, залишилися ми — |
Я і Андрюха з Костроми, |
В живих на нашому блокпосту серед акацій, |
Є кулемет, є автомат, |
Є мій підствольник без гранат, |
І десь далеко комбат хрипить у рації |
Нам батя в рацію кричить: |
«Всім діяти за планом «Щит!», |
А нам із Андрюхою все одно — що щит, що меч… |
Наш лексикон гранично простий, |
Йде атака на блокпост, |
Нам не до планів, нам би голови зберегти |
Гарячих «Скатів» чорний дим, |
Орем: «Спецназ непереможний!», |
Хоч чорним став андрюхін |
Краповий берет, і у його КПВС |
Є нотки в голосі не ті: |
Як то кажуть, чим багатий — іншого немає |
Я порахував крізь цю темряву. |
Приблизно сорок до одного, |
А це — куля або полон, одне з двох, |
І обидва зрозуміли — хана, |
Але тут прокинувся старшина, |
І матом підняв наш майже впав дух |
Я чую, він кричить крізь дим: |
«Ща рукопашну дамо, |
Ядрена сила, щоб твою, держави мати ... » |
Ось цей краповий берет |
Безкоштовна перепустка на той світ, |
Для тих худоб, що захочуть його зірвати |
Потім усе було, як у сні: |
Прийшли хлопці на броні, |
Навколо свої, і наша закінчилася війна, |
А ми сидимо, як дурні — |
Спина до спини, в руках — багнети, |
Акація, блокпост, і тиша… |
І щось каже комбат, |
І ми сміємося невпопад, |
І материться, як шевець, старшина — |
Ми були тут, і не здалися, |
Але п'ятьох не дочекалися |
Когось — мати, когось — дочка, кого — дружина |
Я піднімаюсь на весь зріст, |
За мій розстріляний блокпост, |
І сам не вірю, що я ціл і неушкоджений, |
І білою фарбою на посту, |
Щоб було видно за версту, |
Я написав: «Спецназ непереможний!» |
І білою фарбою на посту, |
Щоб було видно за версту, |
Я написав: «Спецназ непереможний!»… |