| Полно воды заплаканное небо,
| Повно води заплакане небо,
|
| Над городом застыло до утра —
| Над містом застигло до ранку—
|
| Умчаться ввысь свободной птицей мне бы,
| Вмчатися вгору вільним птахом мені,
|
| Из спящего унылого двора!
| З сплячого похмурого двору!
|
| И с тишиной досыта кричащей,
| І з тишиною досить кричачою,
|
| Тугою, как надёжная броня —
| Тугою, як надійна броня—
|
| Я вспоминаю о тебе всё чаще,
| Я згадую про тебе все частіше,
|
| Чем дальше ты уходишь от меня
| Чим далі ти йдеш від мене
|
| Эй, птица, окольцованная небом!
| Гей, птах, окільцьований небом!
|
| Завидую, как раб, твоей судьбе,
| Заздрю, як раб, твоїй долі,
|
| Намного дольше век отпущен мне был,
| Набагато довше століття відпущений мені був,
|
| А крылья всё ж дарованы тебе!..
| А крила все ж даровані тобі!..
|
| И, может быть, для грусти нет причины,
| І, можливо, для смутку немає причин,
|
| И, кажется, должно быть всё равно,
| І, здається, має бути все одно,
|
| Но так бывает — взрослые мужчины
| Але так буває — дорослі чоловіки
|
| Душою рвутся, словно полотно! | Душою рвуться, мов полотно! |