| Гладко выбритая змея тычет в сердце холодной мордочкой…
| Гладко виголена змія тицяє в серце холодною мордочкою.
|
| Как запутана жизнь моя — без тебя стал я словно порченым.
| Як заплутане життя моє—без тебе став я немов псованим.
|
| Но зачем я захлопнул дверь и поверил себе заносчиво?
| Але навіщо я зачинив двері і повірив собі зарозуміло?
|
| Переборчива смелость моя, неразборчива.
| Перебірлива сміливість моя, нерозбірлива.
|
| Ночь и день два оттенка грусти.
| Ніч і день два відтінки смутку.
|
| Ночь и день черно-белый плен.
| Ніч і день чорно-білий полон.
|
| Но зачем там, где были чувства,
| Але навіщо там, де були почуття,
|
| Только тень, ты скажи, зачем?
| Тільки тінь, ти скажи, навіщо?
|
| Рядом спит молодая жена, я закончил сезон охотничий.
| Поруч спить молода дружина, я закінчив сезон мисливський.
|
| Та, что долго ждала меня, навсегда пропустила очередь.
| Та, що довго чекала на мене, назавжди пропустила чергу.
|
| Но зачем ты поверила мне и тогда не была настойчивой?
| Але навіщо ти повірила мені і тоді не була наполегливою?
|
| Переборчива вера твоя, неразборчива.
| Перебірлива віра твоя, нерозбірлива.
|
| Только чудится мне по ночам за захлопнутой дверью
| Тільки здається мені по ночах за зачиненими дверима
|
| Звук шагов в тишине и твой профиль меж светом и тенью.
| Звук кроків у тиші і твій профіль між світлом і тінню.
|
| Я тебя перебить хотел скороспелым назло решением.
| Я тебе перебив хотів скоростиглим на зло рішенням.
|
| Каруселью бездушных тел стать опутанным, как ошейником.
| Каруселлю бездушних тіл стати обплутаним, як нашийником.
|
| Но зачем я захлопнул дверь и поверил себе заносчиво?
| Але навіщо я зачинив двері і повірив собі зарозуміло?
|
| Переборчива смелость твоя, неразборчива. | Перебірлива сміливість твоя, нерозбірлива. |