| Говорила, що приїде у строк
|
| Лише вересень листям жовтіє
|
| Поцілунок залишила в заставу
|
| На вокзал помчала алеями
|
| Кинув я навчання та роботу
|
| Став перон притулком душі
|
| Вдалині ти зустріла когось
|
| І до мені твій поїзд не спішив
|
| Осінь всю прочекав я на пероні
|
| Парасолька все носила я для тебе,
|
| Але не в том ти їхала вагоні
|
| За залізними нитками вересня
|
| За залізними нитками вересня,
|
| А потім все стало як зимою
|
| Білим замело твої сліди
|
| Пив, гуляв і мучився з іншою
|
| Забув, що є на світі ти Осінь всю чекав я на пероні
|
| Парасолька все носила я для тебе,
|
| Але не в том ти їхала вагоні
|
| За залізними нитками вересня
|
| За залізними нитками вересня
|
| Говорила, що приїде у строк
|
| Лише вересень листям жовтіє
|
| Поцілунок залишила в заставу
|
| На вокзал помчала алеями
|
| Кинув я навчання та роботу
|
| Став перон притулком душі
|
| Вдалині ти зустріла когось
|
| І до мені твій поїзд не спішив
|
| Осінь всю прочекав я на пероні
|
| Парасолька все носила я для тебе,
|
| Але не в том ти їхала вагоні
|
| За залізними нитками вересня
|
| Осінь всю прочекав я на пероні
|
| Парасолька все носила я для тебе,
|
| Але не в том ти їхала вагоні
|
| За залізними нитками вересня
|
| За залізними нитками вересня |