| У будинку моєму жахливий смуток, гіркої образи вантаж.
|
| Мені від любові, тієї, що була, менше добра, ніж зла.
|
| Тремтіння на лиці, тіні вночі, біль запалених очей
|
| І телефон нервово мовчить, той, що рятував не раз.
|
| Приспів:
|
| У чому ж винен я, чекав, що ти мене зрозумієш, ось вона, розплата, за чужу брехню.
|
| У чому ж винен я, чекав, що ти мене зрозумієш, ось вона, розплата, за чужу брехню.
|
| Вірив тобі, вірив друзям, зрозумів коли я влип
|
| Краще ворогам вірив би я, ці б не підвели.
|
| Душу свою всім і завжди раніше я відкривав.
|
| Краще би я вас ніколи і нікого не знав.
|
| Приспів:
|
| У чому ж винен я, чекав, що ти мене зрозумієш, ось вона, розплата, за чужу брехню.
|
| У чому ж винен я, чекав, що ти мене зрозумієш, ось вона, розплата, за чужу брехню.
|
| Я не молю душу твою і не здаюся долі,
|
| Але ніколи почуттів не таю, щирих почуттів до тебе.
|
| Тільки мене ти не клич і не проси пробачити.
|
| У мережі твоєї брехливої любові більше не заманити.
|
| Приспів:
|
| У чому ж винен я, чекав, що ти мене зрозумієш, ось вона, розплата, за чужу брехню.
|
| У чому ж винен я, чекав, що ти мене зрозумієш, ось вона, розплата, за чужу брехню.
|
| У чому ж винен я, чекав, що ти мене зрозумієш, ось вона, розплата, за чужу брехню. |