| Океанська затока, невеликий ресторан.
|
| Ледве осінній шумить океан.
|
| Ми сидимо біля вікна, п'ємо вино «Божоле»,
|
| Я твоє відображення ловлю на склі.
|
| Приспів:
|
| Скло мерехтить, як екран, і немов фільм про нас йде.
|
| Тут ми з тобою, там океан хвилю несе.
|
| Реве осінній океан, а нам по літньому тепло
|
| І я з тобою від щастя п'яний, мені пощастило.
|
| Загоряються зірки нових широт,
|
| Ми пішли далеко від звичних турбот,
|
| Але зірка наших мандрів нам світить у темряві,
|
| Тонкий промінь заломлюючи у віконному склі.
|
| Приспів:
|
| Скло мерехтить, як екран, і немов фільм про нас йде.
|
| Тут ми з тобою, там океан хвилю несе.
|
| Реве осінній океан, а нам по літньому тепло
|
| І я з тобою від щастя п'яний, мені пощастило.
|
| Океанська затока на просторах Землі.
|
| Гонять хвилі вітру в неоглядній далині
|
| У невеликий ресторан на прибережній скелі.
|
| Ми вдвох біля вікна п'ємо вино «Божоле».
|
| Приспів:
|
| Скло мерехтить, як екран, і немов фільм про нас йде.
|
| Тут ми з тобою, там океан хвилю несе.
|
| Реве осінній океан, а нам по літньому тепло
|
| І я з тобою від щастя п'яний, мені пощастило.
|
| Скло мерехтить, як екран, і немов фільм про нас йде.
|
| Тут ми з тобою, там океан хвилю несе.
|
| Реве осінній океан, а нам по літньому тепло
|
| І я з тобою від щастя п'яний, мені пощастило.
|
| І я з тобою від щастя п'яний, мені пощастило.
|
| І я з тобою від щастя п'яний, мені пощастило. |