Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Музыкант, виконавця - Олег Скобля. Пісня з альбому Крылатый лев, у жанрі Русская эстрада
Дата випуску: 31.12.2003
Лейбл звукозапису: Moroz Records
Мова пісні: Російська мова
Музыкант(оригінал) |
Поминальная свеча, |
Опустевший дом. |
Горе пьёт холодный чай, |
За моим столом. |
Сново ветер перемен обрывает кант, |
На Арбате в этот день умер музыкант… |
Люди мимо шли весь день, |
Как идут сейчас… |
И как принято везде, из свинцовых глаз — |
Не слезинки, не тепла… |
Нелюбовь своё взяла… |
Только он их не судил — |
Всех рассудит Бог! |
Он всё знает, Он здесь жил, |
Он один помог… |
В стужу лютую Он грел, |
Он Ему тихонько пел… |
Дай мне, Господи, веру, |
Дай мне, Господи, веру, |
Дай мне, Господи, веру, |
Дай надежду, дай любовь… |
Свет оконный дождь зальёт, |
Разведут мосты, |
Ветер в небо унесёт нотные листы. |
Не во сне, а на яву смог увидеть он, |
Как стучался в синеву погребальный звон. |
Он ушёл в рассвете сил на исходе дня, |
И никто не попросил: «Ты прости меня…» |
И никто не разглядел, что над ним сиял венец… |
И потом сквозь сорок дней |
На святой порог |
Сколько вынес он скорбей, |
Знает только Бог… |
Тот которого любил он, |
И у него просил, просил… |
Дай мне, Господи, веру, |
Дай мне, Господи, веру, |
Дай мне, Господи, веру, |
Дай надежду, дай любовь… |
(переклад) |
Поминальна свічка, |
Спустілий будинок. |
Горе п'є холодний чай, |
За моїм столом. |
Знову вітер змін обриває кант, |
На Арбаті в цей день помер музикант. |
Люди повз йшли весь день, |
Як ідуть зараз… |
І як прийнято скрізь, із свинцевих очей — |
Не слізинки, не тепла ... |
Нелюбовь своє взяла… |
Тільки він их не судив — |
Усіх розсудить Бог! |
Він все знає, Він тут жив, |
Він один допоміг... |
У стужу люту Він грів, |
Він Йому тихенько співав... |
Дай мені, Господи, віру, |
Дай мені, Господи, віру, |
Дай мені, Господи, віру, |
Дай надію, дай кохання… |
Світло віконний дощ заллє, |
Розведуть мости, |
Вітер у небо занесе нотні листи. |
Не во сні, а на яву зміг побачити він, |
Як стукав у синеву похоронний дзвін. |
Він пішов у світанку сил наприкінці дня, |
І ніхто не попросив: «Ти пробач мені…» |
І ніхто не роздивився, що над ним сяяв вінець… |
І потім крізь сорок днів |
На святий поріг |
Скільки виніс він скорбот, |
Знає лише Бог… |
Той якого любив він, |
І у його просив, просив… |
Дай мені, Господи, віру, |
Дай мені, Господи, віру, |
Дай мені, Господи, віру, |
Дай надію, дай кохання… |