| Роняет осень пожелтевшую листву,
| Роняє осінь пожовкле листя,
|
| Звучит Рахманинов в Серебряном Бору,
| Звучить Рахманінов в Срібному Бору,
|
| А журавли, как много лет назад,
| А журавлі, як багато років тому,
|
| Крестами белыми над крышами летят…
| Хрестами білими над дахами летять.
|
| Я провожаю взглядом белый клин,
| Я проводжу поглядом білий клин,
|
| И плачет небо, потревоженное им…
| І плаче небо, потривожене ним...
|
| Я не сумею без тебя прожить и дня,
| Я не зумію без тебе прожити і дня,
|
| Моя родная, непонятная страна.
| Моя рідна, незрозуміла країна.
|
| Снова зимы за вёснами
| Знову зими за веснами
|
| Над кремлёвскими звёздами,
| Над кремлівськими зірками,
|
| Годы времени смутного
| Роки часу смутного
|
| К покаянью зовут меня.
| До покаяння звуть мене.
|
| Я ничего не изменю в твоей судьбе,
| Я нічого не зміню в твоїй долі,
|
| Лишь буду петь, Россия, о тебе.
| Лише співатиму, Росія, про тебе.
|
| Давай присядем на дорожку у окна,
| Давай присядемо на доріжку біля вікна,
|
| И ты проводишь за околицу меня.
| І ти проводиш за околицю мене.
|
| Святое небо малой родины моей
| Святе небо малої батьківщини моєї
|
| Благословило нас крестами журавлей.
| Благословило нас хрестами журавлів.
|
| Снова зимы за вёснами
| Знову зими за веснами
|
| Над Васильевским островом,
| Над Василівським островом,
|
| Воды смутного времени
| Води смутного часу
|
| Нас уносят течением,
| Нас забирають течією,
|
| И ничего не изменить в моей судьбе,
| І нічого не змінити в моєї долі,
|
| Я благодарен Богу и тебе…
| Я вдячний Богу і тобі...
|
| Роняет осень пожелтевшую листву,
| Роняє осінь пожовкле листя,
|
| Звучит Рахманинов в Серебряном Бору,
| Звучить Рахманінов в Срібному Бору,
|
| А журавли, как много лет назад,
| А журавлі, як багато років тому,
|
| Крестами белыми над крышами летят… | Хрестами білими над дахами летять. |