Переклад тексту пісні Соловецкая - Олег Скобля

Соловецкая (оригінал)

В холодное небо уходят кресты…
Волнуется Белое море.
Стоит Соловецкий мужской монастырь,
Обитель народного горя.
«А помнишь, отец, конвоиры вели
Сюда за колонной колонну,
И люди, как овцы, безропотно шли
В ворота проклятого СЛОНа?
За окнами лай караульных собак…
И вечером, после развода,
Как звери, врывались в холодный барак
Солдаты расстрельного взвода…
Белёсые звёзды мерцали в ночи,
Как свечи в соборе старинном…
В Секирную гору вели палачи
Осужденных властью безвинно.
Секирка!
Теперь ты уже навсегда
Поклонное место России:
Здесь люди в себе распинали Христа,
И здесь становились святыми.
По старенькой лестнице к Богу ушли
Невольники архипелага —
И ангельской песней звучала вдали
Тяжелая песня ГУЛАГа…"
В холодное небо уходят кресты…
Волнуется Белое море.
Стоит Соловецкий мужской монастырь,
Обитель народного горя…

Соловецкая (переклад)

У холодне небо йдуть хрести.
Хвилюється Біле море.
Стоїть Соловецький чоловічий монастир,
Обитель народного горя.
«А пам'ятаєш, батьку, конвоїри вели
Сюди за колонну колону,
І люди, як вівці, покірно йшли
У ворота проклятого Слону?
За вікнами гавкіт караульних собак…
І ввечері, після розлучення,
Як звірі, вривалися в холодний барак
Солдати розстрільного взводу.
Біляві зірки мерехтіли в ночі,
Як свічки в старому старому...
У Секірну гору вели кати
Засуджених владою невинно.
Секірка!
Тепер ти вже назавжди
Поклонне місце Росії:
Тут люди в собі розпинали Христа,
І тут ставали святими.
По стареньких сходах до Бога пішли
Невільники архіпелагу—
І ангельською піснею звучала вдалині
Тяжка пісня ГУЛАГу…"
У холодне небо йдуть хрести.
Хвилюється Біле море.
Стоїть Соловецький чоловічий монастир,
Обитель народного горя.