Переклад тексту пісні Я из дела ушёл… - Владимир Высоцкий

Я из дела ушёл… (оригінал)

Я из дела ушел, из такого хорошего дела!
Ничего не унес — отвалился в чем мать родила.
Не затем, что приспичило мне, — просто время приспело,
Из-за синей горы понагнало другие дела.
Мы многое из книжек узнаем,
А истины передают изустно:
Пророков нет в отечестве своем, —
Да и в других отечествах — не густо.
Я не продал друзей, без меня даже выиграл кто-то.
Лишь подвел одного, ненадолго, — сочтемся потом.
Я из дела исчез, — не оставил ни крови, ни пота,
И оно без меня покатилось своим чередом.
Незаменимых нет, и пропоем
Заупокой ушедшим — будь им пусто.
Пророков нет в отечестве своем,
Да и в других отечествах — не густо…
Растащили меня, но я счастлив, что львиную долю
Получили лишь те, кому я б ее отдал и так.
Я по скользкому полу иду, каблуки канифолю,
Подымаюсь по лестнице и прохожу на чердак.
Пророков нет — не сыщешь днем с огнем, —
Ушли и Магомет, и Заратустра.
Пророков нет в отечестве своем,
Да и в других отечествах не густо…
А внизу говорят — от добра ли, от зла ли, не знаю:
Хорошо, что ушел, — без него стало дело верней!
Паутину в углу с образов я ногтями сдираю,
Тороплюсь, потому что за домом седлают коней.
Открылся лик — я стал к нему лицом,
И он поведал мне светло и грустно:
Пророков нет в отечестве своем, —
Но и в других отечествах — не густо.
Я взлетаю в седло, я врастаю в коня — тело в тело, —
Конь падет подо мной, — но и я закусил удила!
Я из дела ушел, из такого хорошего дела,
Из-за синей горы понагнало другие дела.
Скачу — хрустят колосья под конем,
Но ясно различаю из-за хруста:
Пророков нет в отечестве своем, —
Но и в других отечествах — не густо.

Я из дела ушёл… (переклад)

Я зі справи пішов, з такої гарної справи!
Нічого не вніс — відвалився в чому мати народила.
Не потім, що закортіло мені, — просто настав час,
З-за синьої гори наздогнало інші справи.
Ми багато з книжок дізнаємося,
А істини передають вусно:
Пророків немає в вітчизні своїй, —
Та й в інших батьківщинах - не густо.
Я не продав друзів, без мене навіть виграв хтось.
Лише підвів одного, ненадовго,— порахуємось потім.
Я вироби зник,—не залишив ні крові, ні поту,
І воно без мене покотилося своєю чергою.
Незамінних немає, і проспівуємо
Заупокій тим, хто пішов,— будь їм пустим.
Пророків немає в вітчизні своїй,
Та й в інших батьківщинах - не густо ...
Розтягли мене, але я щасливий, що левову частку
Отримали лише ті, кому я б віддав і так.
Я по слизькій підлозі йду, каблуки каніфолю,
Піднімаюся по сходах і проходжу на горище.
Пророків немає — не знеш днем ​​з огнем, —
Пішли і Магомет, і Заратустра.
Пророків немає в вітчизні своїй,
Та й в інших батьківщинах не густо ...
А внизу кажуть — від добра лі, від зла лі, не знаю:
Добре, що пішов, без нього стало діло вірніше!
Павутину в кутку з образів я нігтями здираю,
Поспішаю, бо за будинком сідлають коней.
Відкрилося обличчя — я став до нього обличчям,
І він повідав мені світло і сумно:
Пророків немає в вітчизні своїй, —
Але й в інших батьківщинах — не густо.
Я злітаю в сідло, я вростаю в коня — тіло в тіло, —
Кінь впаде піді мною, але і закусив вудила!
Я з справи пішов, з такої гарної справи,
З-за синьої гори наздогнало інші справи.
Скачу — хрумтять колоски під конем,
Але ясно розрізняю через хрускіт:
Пророків немає в вітчизні своїй, —
Але й в інших батьківщинах — не густо.