Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Une Epoque Formidable, виконавця - Sinik. Пісня з альбому Immortel, у жанрі Иностранный рэп и хип-хоп
Дата випуску: 20.11.2011
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: Sixonine
Мова пісні: Французька
Une Epoque Formidable(оригінал) |
L’histoire commence aux Ulis en 1984 |
Petit et peace, dire que cette ville allait changer ma life |
J’en suis marqué, j’ai débarqué un soir d’hiver |
Cité des Hautes Bergères tout a l’air grand mais faudra bien s’y faire |
J’avais 4 ans mais les souvenirs me sont restés intacts |
Ainsi débute ma vie entre les teurs-inspec et le terrain vague |
De jours en jours mes nouveaux potes seront mes nouveaux frères |
Peut être qu’on est sur terre mais seul l’enfer me sera offert |
A cet instant, j’ignore encore que les mâtons m’attendent |
Vas dire à ta maman que je suis un bon que j’ai déjà ma bande |
88 on a 8 piges et tout roule |
Avec mes potes on joue au foot, de la tour Février à la tour Août |
A l'école ça s’passe mal, j’me sens mal |
J’vis mal, j’dors mal et quand j’en parle j’ai mon coeur qui s’emballe |
Tous les 25 décembre il faut trouver les mots |
L’argent nous fait défaut et par sa faute le Père Noël est mort |
Rappelle-toi on était jeune, on n’avait pas la haine |
On n’avait pas de label, 10 ans plus tard certains manquent à l’appel |
Un peu plus tard j’aurai ma ville comme soutien |
Soudain j'écrirai ça pour que tu saches d’où je viens, les Ulis |
Pour que tu saches que toute ma life a un goût de flingue |
Pour pas que t’oublies, après «Bergère» rajoute «jungle» |
Pour que tu saches à quel point tout ça me manque |
Que tu comprennes mon histoire tout simplement |
J’ai peur de rien sauf de mon père et ses putains d’colères |
De ce putain de collège, des profs et des bulletins scolaires |
Ça se dégrade, doucement mais sûrement |
Et tard le soir sur le banc, j’entends les grands pousser des hurlements |
Deux années passent et les premiers soucis s’amassent très vite |
La chance m'évite alors après la classe on casse des vitres ! |
J’aimais l’son mais quand j’rentrais j’apprenais pas mes l'çons |
Petit mais paresseux, trop parisien, mais bon n’ai-je pas raison? |
Anéanti car mes parents n’ont jamais su mentir |
L’huissier m’appelle fiston parce que ce fils de pute m’a vu grandir |
Doucement j’commence à rentrer tard pour admirer les tours |
J’ai 12 ans et l'école me casse les couilles alors je sèche les cours |
Je te l’ai pas dit à cette époque la rue m’inspire |
A 13 ans j'écrivais des p’tits bouts d’phrases qui ne voulaient rien dire… |
Premier chapitre, Les Ulis pour adresse… |
Premiers couplets de 84 à 93 ! |
Rappelle-toi on était jeune, on n’avait pas la haine |
On n’avait pas d’label, 10 ans plus tard certains manquent à l’appel |
Un peu plus tard j’aurai ma ville comme soutien |
Soudain j'écrirai ça pour que tu saches d’où je viens; |
Les Ulis ! |
Pour que tu saches que toute ma life a un goût de flingue |
Pour pas que t’oublies, après «Bergère» rajoute «jungle» |
Pour que tu saches à quel point tout ça me manque |
Que tu comprennes mon histoire tout simplement |
L’histoire reprend violemment, année 1.9.9.4 |
A une époque mon pote où les carreaux éclatent et les keufs claquent |
Mauvaises fréquentations entraînent les tentations |
Désordonné selon la conseillère de désorientation |
J’ai l’air d’un gosse fait pour la tess et les biz des tron-li |
Les grands m’ont dit fais gaffe parce que les keufs te soulèvent dans ton lit |
Effectivement les keufs te sautent pour te faire déraper |
J’avais 16 ans quand j’ai gravé malsain en G.A.V |
Encore trop jeune pour travailler, plus d'école |
Alors on traîne et on déconne, ici c’est le hall qui distribue les rôles |
J’aimais rapper mes potes pas trop mais j’ai tenté ma chance |
C'était la première fois que des bouts de phrases pouvaient quitter ma chambre |
J’ai du tirer ma première taf un putain de soir d'été |
Puis j’ai compris que c'était mal et je commence à regretter |
Entre temps j’ai du replonger 2, 3 fois |
La police veut m’avoir, le rap est love de ma voix |
Rappelle-toi on était jeune, on n’avait pas la haine |
On n’avait pas d’label, 10 ans plus tard certains manquent à l’appel |
Un peu plus tard j’aurai ma ville comme soutien |
Soudain j'écrirai ça pour que tu saches d’où je viens, les Ulis |
Pour que tu saches que toute ma life a un goût de flingue |
Pour pas que t’oublies, après «Bergère» rajoute «jungle» |
Pour que tu saches à quel point tout ça me manque |
Que tu comprennes mon histoire tout simplement |
Rappelle-toi on était jeune, on n’avait pas la haine |
On n’avait pas d’label, 10 ans plus tard certains manquent à l’appel |
Un peu plus tard j’aurai ma ville comme soutien |
Soudain j'écrirai ça pour que tu saches d’où je viens, les Ulis |
Pour que tu saches que toute ma life a un goût de flingue |
Pour pas que t’oublies, après «Bergère» rajoute «jungle» |
Pour que tu saches à quel point tout ça me manque |
Que tu comprennes mon histoire tout simplement |
90 j’ai 10 ans je commence à faire le mac |
Et même à parler mal parce que j’ai pas cette putain de paire de Nike ! |
Je traîne de plus en plus et aime de moins en moins |
Hier quand je suis rentré j’ai vu des jeunes rouler des joints dans le coin |
J’aimais l'été avec mes potes le soleil sur l'épaule |
Du rap et du football, pendant qu’les grands dé-saoulaient sous les halls |
J’encaisse les coups quand j’ouvre ma gueule ou j’ai un mot |
Hors de la norme encore un homme caché dans l’corps d’un môme |
Tu vas pouvoir m’expliquer ce que c’est? |
— Une lettre de l'école… Ils disent qu’t’y va pas depuis des mois? |
Des mois ! |
L'école c’est mort, je redoute que ma rue doute |
Dans le fond c’est rien à foutre parce que plus tard je serais une star du foot |
Mes premiers vols, mes premières tapes, mes premières liasses |
Mon premier pote qui meurt, mon premier flingue devant ma première tass |
Du haut de ma tour je vis en hauteur avec ma peine autour |
Ce putain de monde est sourd, personne m’entend lorsque j’appelle au secours |
95 avec mes potes ça va de plus en plus mal |
Haineux pour la plupart, me calcule pas, je m’endors de plus en plus tard… |
Les miens m'écoutent mais ne me suivent pas dans mon délire |
Tandis qu’aux Amonts y’a du flow déjà très tôt c’est ce que j’entendais dire |
C’est avec eux que je pète le mic et toutes les carotides |
Que tous les carreaux tilts qu’on baise la ville de façon chaotique |
A part le son 2 ans plus tard j’ai grillé toutes mes cartes |
Et j’ai soufflé mes 18 bougies aux D4 |
En ressortant je me suis pas dit que j’avais eu tort mec |
C’est pour le simple fait mais ça ne te rend ni plus faible ni plus fort |
(переклад) |
Історія починається в Les Ulis у 1984 році |
Маленьке і спокійне, скажу, що це місто змінить моє життя |
Я позначений, приземлився зимовим вечором |
Cité des Hautes Bergères все виглядає великим, але до цього треба звикнути |
Мені було 4 роки, але спогади залишилися зі мною |
Так починається моє життя між інспекторами і пусткою |
День за днем мої нові друзі стануть моїми новими братами |
Можливо, ми на землі, але мені запропонують лише пекло |
На даний момент я ще не знаю, що стовпи чекають на мене |
Піди скажи своїй мамі, що я добре, я вже маю свою банду |
88 у нас 8 штифтів і все йде добре |
З друзями граємо у футбол, від лютневої до серпневої |
У школі все погано, мені погано |
Я погано живу, погано сплю, і коли я про це кажу, у мене серце прискорюється |
Кожного 25 грудня ви повинні знайти слова |
Гроші підводять нас, і з його вини Дід Мороз помер |
Пам’ятайте, що ми були молодими, у нас не було ненависті |
У нас не було етикетки, через 10 років декого не вистачає |
Трохи пізніше у мене буде своє місто для підтримки |
Раптом я напишу це, щоб ви знали, звідки я, Уліси |
Отже, ти знаєш, що все моє життя на смак схоже на пістолет |
Щоб ви не забули, після "Bergère" додайте "jungle" |
Щоб ти знав, як я сумую за всім цим |
Щоб ви просто зрозуміли мою історію |
Я нічого не боюся, крім свого батька та його довбаної злості |
З цього довбаного коледжу, викладачів і табелів |
Погіршується, повільно, але впевнено |
І пізно вночі на лавці чую, як дорослі кричать |
Минає два роки, і дуже швидко навалюються перші турботи |
Удача уникає мене, тому після уроків ми розбиваємо вікна! |
Мені сподобався звук, але коли я прийшов додому, я не вивчив уроків |
Маленький, але ледачий, занадто паризький, але привіт, чи я не правий? |
Спустошений, тому що мої батьки ніколи не вміли брехати |
Судовий виконавець називає мене сином, тому що цей сучий син спостерігав, як я зростаю |
Потихеньку починаю повертатися додому пізно, щоб помилуватися вежами |
Мені 12, і школа мене турбує, тому я пропускаю заняття |
Я не казала, що мене тоді надихає вулиця |
У 13 років я писав маленькі речення, які нічого не означали... |
Перший розділ, Les Ulis для адреси… |
Перші вірші з 84 по 93! |
Пам’ятайте, що ми були молодими, у нас не було ненависті |
У нас не було етикетки, через 10 років декого не вистачає |
Трохи пізніше у мене буде своє місто для підтримки |
Раптом я це напишу, щоб ви знали, звідки я; |
Уліс! |
Отже, ти знаєш, що все моє життя на смак схоже на пістолет |
Щоб ви не забули, після "Bergère" додайте "jungle" |
Щоб ти знав, як я сумую за всім цим |
Щоб ви просто зрозуміли мою історію |
Історія починає бурхливо, рік 1.9.9.4 |
Повернутися в той час, де плитка тріскає, а поліцейські стукають |
Погані товариші призводять до спокус |
Розлад за словами консультанта з дезорієнтації |
Я виглядаю, як дитина, створена для tess і tron-li biz |
Дорослі сказали мені бути обережним, тому що копи заберуть вас у вашому ліжку |
Дійсно, копи застрибують на вас, щоб змусити вас занести |
Мені було 16, коли я вигравірував нездоровий у G.A.V |
Ще занадто молодий, щоб працювати, більше немає школи |
Тож ми тусячим і возимося, тут зал розподіляє ролі |
Я не надто любив читати реп своїм друзям, але я ризикнув |
Це був перший раз, коли уривки речень могли покинути мою кімнату |
Мені довелося взятися на свою першу роботу однієї довбаної літньої ночі |
Потім я зрозуміла, що це неправильно, і починаю шкодувати |
Тим часом довелося знову пірнати 2, 3 рази |
Поліція хоче мене схопити, реп закоханий у мій голос |
Пам’ятайте, що ми були молодими, у нас не було ненависті |
У нас не було етикетки, через 10 років декого не вистачає |
Трохи пізніше у мене буде своє місто для підтримки |
Раптом я напишу це, щоб ви знали, звідки я, Уліси |
Отже, ти знаєш, що все моє життя на смак схоже на пістолет |
Щоб ви не забули, після "Bergère" додайте "jungle" |
Щоб ти знав, як я сумую за всім цим |
Щоб ви просто зрозуміли мою історію |
Пам’ятайте, що ми були молодими, у нас не було ненависті |
У нас не було етикетки, через 10 років декого не вистачає |
Трохи пізніше у мене буде своє місто для підтримки |
Раптом я напишу це, щоб ви знали, звідки я, Уліси |
Отже, ти знаєш, що все моє життя на смак схоже на пістолет |
Щоб ви не забули, після "Bergère" додайте "jungle" |
Щоб ти знав, як я сумую за всім цим |
Щоб ви просто зрозуміли мою історію |
90 Мені 10 Я починаю сутенерство |
І навіть говорити погано, бо в мене немає тієї довбаної пари найків! |
Я вішаю все більше і більше і люблю все менше і менше |
Вчора, коли я прийшов додому, я побачив, що кілька дітей катаються |
Я любив літо з моїми приятелями, сонце на плечі |
Реп і футбол, а дорослі пиячили під залами |
Я сприймаю удари, коли відкриваю рот або кажу слово |
Знову поза нормою людина, захована в тілі малюка |
Чи можете ви пояснити мені, що це? |
— Лист зі школи... Кажуть, ти кілька місяців не був? |
Місяці! |
Школа мертва, я боюся, що моя вулиця сумнівається |
Зрештою, мені не до чого, бо пізніше я стану футбольною зіркою |
Мої перші польоти, мої перші крани, мої перші пачки |
Мій перший брат помирає, мій перший пістолет перед моєю першою чашкою |
З вершини моєї вежі я живу високо зі своїм болем навколо |
Цей довбаний світ глухий, ніхто не чує мене, коли я кличу на допомогу |
95 з моїми приятелями стає все гірше і гірше |
Ненависники здебільшого, не обчислюйте мене, я засинаю все пізніше і пізніше... |
Мої слухають мене, але не слідують за мною в маренні |
Тоді як у Амонтів течія вже дуже рано, це я чув |
Саме ними я розбиваю мікрофон і всі сонні судини |
Нехай всі плитки нахиляються, ми трахаємо місто хаотично |
Окрім звуку, через 2 роки я зірвав усі свої карти |
І я задув свої 18 свічок на D4 |
Коли я вийшов, я не думав, що помилився |
Це через простий факт, але це не робить вас слабшим чи сильнішим |