Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Кандалакша, виконавця - Олег Митяев. Пісня з альбому Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались! (Четверть века спустя), у жанрі Русская авторская песня
Дата випуску: 17.05.2015
Лейбл звукозапису: Oleg Mityaev
Мова пісні: Російська мова
Кандалакша(оригінал) |
Большой лохматый пес в промозглой Кандалакше, |
Такой же белизны, как кольская зима. |
По черному песку несется белым флагом, |
И тихо в пелене скрывается корма. |
Припев: |
Баркас, давно на берег списанный, лежит |
Вверх дном, лаская ребрами |
Ветров просоленные волосы, |
И сон про море видит Белое. |
«Пора!"-- маяк зовет настойчиво, |
И в бухте так остаться хочется. |
Зачем же, пролетая, птица белая кричит, |
Что не вернусь. |
Отходит, поворчав, от мокрого причала |
Вдыхающий туман попутный сухогруз. |
И, не мигая, вслед блестят сырые скалы, |
И хочется кричать, что я еще вернусь. |
«Вернусь! |
Вернусь! |
Вернусь!» |
-- дробятся по Хибинам |
Чуть слышные слова сквозь чаек голоса, |
И волны их несут, сутулясь, как дельфины, |
К фигуркам на песке- твоей, и, рядом, пса. |
Припев: |
Мне вспомнится в пути безлюдном неоднажды |
Причалов тишина, оглохшая в шторма, |
И ты, и добрый пес в промозглой Кандалакше, |
Такой же белизны, как кольская зима. |
(переклад) |
Великий кудлатий пес у промозглий Кандалакші, |
Такої ж білизни, як кільська зима. |
По чорному піску мчить білим прапором, |
І тихо в пелені ховається корми. |
Приспів: |
Баркас, давно на берег списаний, лежить |
Вгору дном, пестячи ребрами |
Вітрів просолене волосся, |
І сон про море бачить Біле. |
«Пора!» - маяк кличе наполегливо, |
І в бухті так залишитися хочеться. |
Навіщо ж, пролітаючи, птах білий кричить, |
Що не повернуся. |
Відходить, бурчавши, від мокрого причалу |
Вдихаючий туман попутний суховантаж. |
І, не блимаючи, слідом блищать сирі скелі, |
І хочеться кричати, що я ще повернуся. |
«Повернуся! |
Повернусь! |
Повернуся!» |
-- дробляться за Хибінами |
Трохи чутні слова крізь чайки голосу, |
І хвилі їх несуть, сутулячись, як дельфіни, |
До фігурок на песку- твоїй, і, поруч, пса. |
Приспів: |
Мені згадається в шляху безлюдному неодноразово |
Причалів тиша, що оглухла в шторми, |
І ти, і добрий пес у промозлій Кандалакші, |
Такої ж білизни, як кільська зима. |