Переклад тексту пісні Не думал об этом - 43ai

Не думал об этом (оригінал)

Ты хотел знать как живут поэты?
Никогда не думал об этом?
Ты медлил с ответом —
Я дунул
Сделав воду вином
И тыкву каретой
Словно подбитый тяжёлый объект
Несётся сверху далёких планет —
Поэт — не для звона монет
На шее петля — золотое колье
Жизнь — коробка конфет
Мои — с коньяком в карамели
Залип с ней на заднем сиденье
Стёкла пиздец запотели!
Позже залип с ней в отеле
Детка, я пизже чем мёртвый Есенин
Заказывай в баре коктейли
Представь, что этот вечер последний
Мы веселимся намедни
Тут сочетаются бренди и бредни
Кричи, порадуй соседей!
Как настоящая леди!
Морозы, берёзы медведи
В самой эпичной стране на планете,
Но мы не в санях, не в карете
Белый Экскалибур быстрый как ветер
От, а до я и обратно
От макушки до пяток
И с кончиков пальцев до лба
Меня Накрывает внезапно
И кругом идёт голова!
Давай забудем про завтра!
Давай Забудем что было вчера!
Моя ракета готова для старта
Она готова всегда!
Спаси меня МЧС!
Я плотно застрял в текстурах
Хочу, чтобы рук был — лес
Чтобы мы ощущали друг друга!
Слышишь вибрации звука?
Рифмы заходят без стука!
Ты словно с обложки лукбука —
Судьба интересная штука…
Поэты не выходят из круга
Поэты повторяются жутко
Их стихи — смертная скука
Мои стихи — злобная шутка
Поэзия — воля эпохи
И она всегда будет новой
Эти стихи придумали боги
И они легли тут основой
Когда уляжется пыль по обочинам
С наших камней постираются даты
То никому не захочется
Оглянуться обратно
Есть только секунда-момент
За пределом её — пустота
И пока микрофон не сел
Давай-ка посмотрим правде в глаза…"
Пусть высится пламенный столб
От всего, что до этого было
Небо темнеет в окне, как могила
Бумагой усыпанный стол
Мне с тобою, как после пива
Ты, как трава и текила
С тобой я не чувствую дна у залива
Не чувствую нос и лицо
Ты хотел знать как живут поэты?
Лучше б ты не думал об этом
Тут тлен, быт и пепел
Среди возни и сплетен
Ты свободней всех на свете,
Но для мира ты потерян
Лучше б ты не думал об этом

Не думал об этом (переклад)

Ти хотів знати як живуть поети?
Ніколи не думав про це?
Ти зволікав з відповіддю
Я дунув
Зробивши воду вином
І гарбуз каретою
Неначе підбитий важкий об'єкт
Мчить зверху далеких планет —
Поет—не для дзвону монет
На ше петля — золоте кольє
Життя — коробка цукерок
Мої — з коньяком у карамелі
Залип із нею на задньому сидінні
Скло пиздець запотіло!
Пізніше залип із нею в готелі
Дитино, я пізже ніж мертвий Єсенін
Замовляй у барі коктейлі
Уяви, що цей вечір останній
Ми веселимося напередодні
Тут поєднуються бренді і бредні
Кричи, порадуй сусідів!
Як справжня леді!
Морози, берези ведмеді
У самій епічній країні на планеті,
Але ми не в санях, не в кареті
Білий екскалібур швидкий як вітер
Від, а до я і назад
Від макушки до п'яток
І с кінчиків пальців до лоба
Мене Накриває раптово
І навколо йде голова!
Давай забудемо про завтра!
Давай Забудемо, що було вчора!
Моя ракета готова до старту
Вона завжди готова!
Врятуй мене МНС!
Я щільно застряг у текстурах
Хочу, щоб рук був — ліс
Щоб ми відчували один одного!
Чуєш вібрації звуку?
Рифми заходять без стукоту!
Ти наче з обкладинки лукбука—
Доля цікава штука.
Поети не виходять з кола
Поети повторюються страшно
Їх вірші — смертна нудьга
Мої вірші — злісний жарт
Поезія - воля епохи
І вона завжди буде новою
Ці вірші вигадали боги
І вони лягли тут основою
Коли вляжеться пил з|із|
З наших каменів попраються дати
То нікому не захочеться
Озирнутися назад
Є лише секунда-момент
За межею її — порожнеча
І поки мікрофон не сів
Давай подивимося правді в очі ..."
Нехай височіє полум'яний стовп
Від усього, що до цього було
Небо темніє у вікні, як могила
Папір усипаний стіл
Мені з тобою, як після пива
Ти, як трава і текіла
З тобою я не відчуваю дна біля затоки
Не відчуваю ніс і обличчя
Ти хотів знати як живуть поети?
Краще б ти не думав про це
Тут тлін, побут і попіл
Серед метушні і пліток
Ти найвільніший за всіх на світі,
Але для світу ти втрачений
Краще б ти не думав про це