Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Я был душой дурного общества, виконавця - Владимир Высоцкий. Пісня з альбому Татуировка, у жанрі Русская авторская песняЯ был душой дурного общества(оригінал) |
| Я был душой дурного общества, |
| И я могу сказать тебе: |
| Мою фамилью-имя-отчество |
| Прекрасно знали в КГБ. |
| В меня влюблялася вся улица |
| И весь Савеловский вокзал. |
| Я знал, что мной интересуются, |
| Но все равно пренебрегал. |
| Свой человек я был у скокарей, |
| Свой человек — у щипачей, — |
| И гражданин начальник Токарев |
| Из-за меня не спал ночей. |
| Ни разу в жизни я не мучился |
| И не скучал без крупных дел, — |
| Но кто-то там однажды скурвился, ссучился — |
| Шепнул, навел — и я сгорел. |
| Начальник вел себя не въедливо, |
| Но на допросы вызывал, — |
| А я всегда ему приветливо |
| И очень скромно отвечал: |
| Не брал я на душу покойников |
| И не испытывал судьбу, — |
| И я, начальник, спал спокойненько, |
| И весь ваш МУР видал в гробу! |
| И дело не было отложено |
| И огласили приговор, — |
| И дали все, что мне положено, |
| Плюс пять мне сделал прокурор. |
| Мой адвокат хотел по совести |
| За мой такой веселый нрав, — |
| А прокурор просил всей строгости — |
| И был, по-моему, неправ. |
| С тех пор заглохло мое творчество, |
| Я стал скучающий субъект, — |
| Зачем же быть душою общества, |
| Когда души в нем вовсе нет! |
| (переклад) |
| Я був душею поганого суспільства, |
| І я можу сказати тобі: |
| Моє прізвище-ім'я-по-батькові |
| Чудово знали у КДБ. |
| Мене влюблялася вся вулиця |
| І весь Савелівський вокзал. |
| Я знав, що мною цікавляться, |
| Але все одно нехтував. |
| Свій чоловік я був у скокарів, |
| Своя людина — у щипачів, — |
| І громадянин начальник Токарєв |
| Через мене не спав ночей. |
| Ні разу в життя я не мучився |
| І не сумував без великих справ, — |
| Але хто там одного разу скривився, стукався — |
| Шепнув, навів — і я згорів. |
| Начальник поводився не'їдливо, |
| Але на допити викликав, — |
| А я завжди йому привітно |
| І дуже скромно відповідав: |
| Не брав я на душу покійників |
| І не переживав долю, — |
| І я, начальник, спав спокійненько, |
| І весь ваш МУР бачив у труні! |
| І справа не була відкладена |
| І оголосили вирок, |
| І дали все, що мені належить, |
| Плюс п'ять мені зробив прокурор. |
| Мій адвокат хотів по совісті |
| За мою таку веселу вдачу, |
| А прокурор просив усієї суворості — |
| І був, на мою думку, неправий. |
| З тих пір затихла моя творчість, |
| Я став сумний суб'єкт, — |
| Навіщо бути душею суспільства, |
| Коли душі в ньому зовсім немає! |