| Тихим вечером, звездным вечером
| Тихим вечором, зоряним вечором
|
| Бродит по лесу листопад.
| Бродить лісом листопад.
|
| Елки тянутся к небу свечками,
| Ялинки тягнуться до неба свічками,
|
| И в туман уходит тропа.
| І в туман йде стежка.
|
| Над ночной рекой, речкой Истрою
| Над нічною річкою, річкою Істрою
|
| Нам бродить с тобой допоздна,
| Нам блукати з тобою допізна,
|
| Среднерусская, сердцу близкая,
| Середньоросійська, серцю близька,
|
| Подмосковная сторона.
| Підмосковний бік.
|
| Шепчут в сумерках обещания
| Шепчуть у сутінках обіцянки
|
| Губы девичьи и глаза…
| Губи дівочі та очі…
|
| Нам ли сетовать на скитания,
| Нам нарікати на поневіряння,
|
| В сотый раз покинув вокзал?
| Усотий раз залишивши вокзал?
|
| Вот вагон качнул звезды низкие,
| Ось вагон хитнув зірки низькі,
|
| И бежит, бежит вдоль окна
| І біжить, біжить уздовж вікна
|
| Среднерусская, сердцу близкая,
| Середньоросійська, серцю близька,
|
| Подмосковная сторона.
| Підмосковний бік.
|
| За Звенигород тучи тянутся,
| За Звенигород хмари тягнуться,
|
| Под Подлипками льют дожди,
| Під Підлипками ллють дощі,
|
| В проливных дождях тонут станции,
| У проливних дощах тонуть станції,
|
| Ожидая нас впереди.
| Чекаючи на нас попереду.
|
| И пускай гроза где-то рыскает,
| І нехай гроза десь нишпорить,
|
| Мне с тобой она не страшна,
| Мені з тобою вона не страшна,
|
| Среднерусская, сердцу близкая,
| Середньоросійська, серцю близька,
|
| Подмосковная сторона.
| Підмосковний бік.
|
| Где-то плещется море синие,
| Десь плескається море сині,
|
| Мчатся белые поезда,
| Мчать білі потяги,
|
| А на севере тонут в инее
| А на півночі тонуть у інеї
|
| Предрассветные города.
| Досвітні міста.
|
| По земле тебя не разыскивать —
| По землі тебе не розшукувати
|
| Изо всех краев ты видна,
| З усіх країв ти видно,
|
| Среднерусская, сердцу близкая,
| Середньоросійська, серцю близька,
|
| Подмосковная сторона. | Підмосковний бік. |