Переклад тексту пісні И упав на колени - Юрий Шатунов

И упав на колени (оригінал)

Всё надеясь и веря, ещё по привычке
На пороге заснеженном в зимнюю полночь.
Вдруг откроются двери, не так как обычно
И уже не во сне я увижу твой взгляд и услышу твой голос.
И упав на колени, забуду про гордость и прошлые ссоры
И холодная вьюга тебе тоже самое скажет
Я, как прежде, твой пленник, но меж нами заборы
Не разрушить вовек, но тебе это в общем не важно.
Я, как прежде, твой пленник, но меж нами заборы
Не разрушить вовек, но тебе это в общем не важно.
В эту ночь мы друг другу о многом расскажем
И пусть сохнет одежда на жарком камине
И забыв зло и ругань, немножечко вмажем
И скрывая слезу, наконец, всё узнаю о сыне.
И упав на колени забуду про гордость и прошлые ссоры
И холодная вьюга тебе тоже самое скажет
Я как прежде, твой пленник, но меж нами заборы
Не разрушить вовек, но тебе это в общем неважно.
Я, как прежде, твой пленник, но меж нами заборы
Не разрушить вовек, но тебе - не важно.
Телефонным звонком безразличное утро
Нас окликнет с тобою, сквозь стёкла и иней
И уже по-другому, сурово и хмуро
Ты уйдёшь, но прошу, расскажи мне ещё раз о сыне.
И упав на колени, забуду про гордость и прошлые ссоры
И холодная вьюга тебе тоже самое скажет
Я как прежде, твой пленник, но меж нами заборы
Не разрушить вовек, но тебе это в общем не важно.
Я, как прежде, твой пленник, но меж нами заборы
Не разрушить вовек, но тебе это в общем не важно.

(переклад)

Все сподіваючись і вірячи, ще за звичкою
На порозі засніженому зимою опівночі.
Раптом відчиняться двері, не так як зазвичай
І вже не уві сні я побачу твій погляд і почую твій голос.
І впавши на коліна, забуду про гордість та минулі сварки
І холодна завірюха тобі те саме скаже
Я, як і раніше, твій бранець, але між нами огорожі
Не зруйнувати повік, але тобі це взагалі не важливо.
Я, як і раніше, твій бранець, але між нами огорожі
Не зруйнувати повік, але тобі це взагалі не важливо.
Цієї ночі ми один одному багато про що розповімо
І нехай сохне одяг на жаркому каміні
І забувши зло і лайку, трошки вмажемо
І приховуючи сльозу, нарешті все дізнаюся про сина.
І впавши на коліна забуду про гордість та минулі сварки
І холодна завірюха тобі те саме скаже
Я як раніше, твій бранець, але між нами огорожі
Не зруйнувати повік, але тобі це взагалі не має значення.
Я, як і раніше, твій бранець, але між нами огорожі
Не зруйнувати повік, але тобі – не важливо.
Телефонним дзвінком байдужий ранок
Нас гукне з тобою, крізь шибки та іней
І вже по-іншому, суворо та похмуро
Ти підеш, але прошу, розкажи мені ще раз про сина.
І впавши на коліна, забуду про гордість та минулі сварки
І холодна завірюха тобі те саме скаже
Я як раніше, твій бранець, але між нами огорожі
Не зруйнувати повік, але тобі це взагалі не важливо.
Я, як і раніше, твій бранець, але між нами огорожі
Не зруйнувати повік, але тобі це взагалі не важливо.