| Всё надеясь и веря, ещё по привычке
| Все сподіваючись і вірячи, ще за звичкою
|
| На пороге заснеженном в зимнюю полночь.
| На порозі засніженому зимою опівночі.
|
| Вдруг откроются двери, не так как обычно
| Раптом відчиняться двері, не так як зазвичай
|
| И уже не во сне я увижу твой взгляд и услышу твой голос.
| І вже не уві сні я побачу твій погляд і почую твій голос.
|
| И упав на колени, забуду про гордость и прошлые ссоры
| І впавши на коліна, забуду про гордість та минулі сварки
|
| И холодная вьюга тебе тоже самое скажет
| І холодна завірюха тобі те саме скаже
|
| Я, как прежде, твой пленник, но меж нами заборы
| Я, як і раніше, твій бранець, але між нами огорожі
|
| Не разрушить вовек, но тебе это в общем не важно.
| Не зруйнувати повік, але тобі це взагалі не важливо.
|
| Я, как прежде, твой пленник, но меж нами заборы
| Я, як і раніше, твій бранець, але між нами огорожі
|
| Не разрушить вовек, но тебе это в общем не важно.
| Не зруйнувати повік, але тобі це взагалі не важливо.
|
| В эту ночь мы друг другу о многом расскажем
| Цієї ночі ми один одному багато про що розповімо
|
| И пусть сохнет одежда на жарком камине
| І нехай сохне одяг на жаркому каміні
|
| И забыв зло и ругань, немножечко вмажем
| І забувши зло і лайку, трошки вмажемо
|
| И скрывая слезу, наконец, всё узнаю о сыне.
| І приховуючи сльозу, нарешті все дізнаюся про сина.
|
| И упав на колени забуду про гордость и прошлые ссоры
| І впавши на коліна забуду про гордість та минулі сварки
|
| И холодная вьюга тебе тоже самое скажет
| І холодна завірюха тобі те саме скаже
|
| Я как прежде, твой пленник, но меж нами заборы
| Я як раніше, твій бранець, але між нами огорожі
|
| Не разрушить вовек, но тебе это в общем неважно.
| Не зруйнувати повік, але тобі це взагалі не має значення.
|
| Я, как прежде, твой пленник, но меж нами заборы
| Я, як і раніше, твій бранець, але між нами огорожі
|
| Не разрушить вовек, но тебе - не важно.
| Не зруйнувати повік, але тобі – не важливо.
|
| Телефонным звонком безразличное утро
| Телефонним дзвінком байдужий ранок
|
| Нас окликнет с тобою, сквозь стёкла и иней
| Нас гукне з тобою, крізь шибки та іней
|
| И уже по-другому, сурово и хмуро
| І вже по-іншому, суворо та похмуро
|
| Ты уйдёшь, но прошу, расскажи мне ещё раз о сыне.
| Ти підеш, але прошу, розкажи мені ще раз про сина.
|
| И упав на колени, забуду про гордость и прошлые ссоры
| І впавши на коліна, забуду про гордість та минулі сварки
|
| И холодная вьюга тебе тоже самое скажет
| І холодна завірюха тобі те саме скаже
|
| Я как прежде, твой пленник, но меж нами заборы
| Я як раніше, твій бранець, але між нами огорожі
|
| Не разрушить вовек, но тебе это в общем не важно.
| Не зруйнувати повік, але тобі це взагалі не важливо.
|
| Я, как прежде, твой пленник, но меж нами заборы
| Я, як і раніше, твій бранець, але між нами огорожі
|
| Не разрушить вовек, но тебе это в общем не важно. | Не зруйнувати повік, але тобі це взагалі не важливо. |