Переклад тексту пісні Гастрольная - Ю.Г.

Гастрольная (оригінал)

Екатеринбург, до свиданья, все было пиз*ато, как надо,
Едем на вокзал, скорый ждет, впереди — Москва.
Двадцать восемь часов приколов и пьянства до упора,
Дом не скоро — успеем проспаться.
Обещая высадить нах*й на остановке первой
Портит нервы стерва проводница.
Тупица грозится нарядом милиции поезда.
«Думаешь боязно?
Пох*й — этих тоже напоим!»
Кроем матом восходы, закаты, поездную бригаду,
Соседей по вагону, перрону, всех рядом.
Зажигаем неслабо, тамбуры взрывая штакетами
До потери в пространстве и времени.
«Где это мы?»
«Че еще за остановка?»
Вылезаем, наблюдаем,
Что за здешним краем в смысле урожая…
«Почем ящик?
Давай три, не с*ы дотащим, не боись!»
В поезде жить быстрее, и пьется чаще.
«Эй храпящий!
Открывай глаза!»
«Прибыли!
Москва!
Подрыв!
Вставать пора!»
Двадцать минут в метро, вот мы и дома
Телефонный звонок, слышим голос знакомый.
Это Влади, вместе с ним Хамиль и Шим,
Так же Змей из Грани, всем привет.
«Как сами?»
«Все в поряде!
Надо встретится, скоро будем
Бросим шмотки, купим водки, селедки, и подрулим!»
С вас рассказ, что было нового с последней встречи,
Это будет однозначно отменно отмечено.
Так не отойдя с вечера едем продолжать —
Ю.Г.
и Каста — мастера по части побухать
«Кстати, мы не пьем, а вы?»
Каста:
А мы такие только с Владивостока
Девять часов в самолете, давили сбоку локти.
Коленями трамбовали спины впереди сидящих,
Под креслом — ящик кальмаров спящих.
И вот мы в штаб-квартире на окраине Москвы
«Пацаны мы не в силах, приезжайте вы!»
Холодно, сонно, но проходит час ровно
И у нас в гостях появился Ю. Г. Ништяк!
И опять эти вечные сценарии,
Построение стопариков по горизонтали
Я говорю нашим, что бы на поезд не опоздали,
То есть в шесть уже быть на вокзале.
А пока у нас музон качает в зале,
А пацаны уже сходили, еще взяли.
Звучат рассказики, о том, как Каста была во Владике,
А Ю.Г.- в Екатеринбурге.
Кстати, надо ж обзвонить всех приятелей
«Кто перевел часы?
Московское время дайте мне!»
«Сколько?
Хватайте шмотки!»
«Братуха, на Казанский, путем самым коротким.»
Пять минут до отправления, скоро едем мы,
В проводницком купе втроем, как в берлоге медведи.
Тихий Дон или плата, по цене плацкарта.
«Пацаны встречайте нас, мы будем завтра!»
Сэкономленные на билетах денежки вложены в градусы.
«Радуйся мама, я домой прибуду пьяным!»
В стаканах полно водицы огненной.
«Прощай столица и помни нас,
Мы вернемся, готовься скоро снова увидимся!»
Скинемся зеленью, возьмем травы намеренно,
Верно!
Стуча колесами, несемся из столицы
Чай предлагает проводница,
Тут же втыкает в недоумение на наших лицах.
Покраснев достает из-под полы водицу,
Реальная дрянь, как в таких местах и водится.
Велели стаканам построиться, проводница корчится,
Давай, давай, а то румянец с лица сотрется.
Продолжим самогоном от Москвы до Дона.
Мы быстро докатим, накатим, закусим,
Если че осталось на кармане, по кругу запустим.
По-любому!..
«Ну вот и всё, Сельмаш-вокзал.
Пацаны, мы дома!»

Гастрольная (переклад)

Єкатеринбург, до побачення, все було пізато, як треба,
Їдемо на вокзал, швидкий чекає, попереду — Москва.
Двадцять вісім годин приколів і пияцтва до упору,
Будинок не скоро-встигнемо проспатися.
Обіцяючи висадити нах*й на зупинці першої
Псує нерви стерва провідниця.
Тупиця загрожує наряд міліції поїзда.
«Думаєш боязко?
Пох*й — цих теж напоїмо!»
Кроєм матом сходи, заходи сонця, поїзну бригаду,
Сусідів по вагону, перону, всіх поруч.
Запалюємо неслабко, тамбури підриваючи штакетами
До втрати в просторі і часу.
"Де це ми?"
«Ще ще за зупинку?»
Вилазимо, спостерігаємо,
Що за тутешнім краєм у смислі врожаю…
«Чому ящик?
Давай три, не з*и дотягнемо, не боїсь!»
У поїзді жити швидше, і п'ється частіше.
«Гей хропіння!
Відкривай очі!
«Прибули!
Москва!
Підрив!
Вставати час!»
Двадцять хвилин у метро, ​​ось ми і вдома
Телефонний дзвінок, чуємо голос знайомий.
Це Владі, разом із ним Хаміль і Шим,
Тож Змій із Грані, всім привіт.
"Як самі?"
«Все впорядку!
Треба зустрінеться, скоро будемо
Кинемо шмотки, купимо горілки, оселедці, і підрулимо!»
З вас розповідь, що було нового з останньої зустрічі,
Це буде однозначно якісно відзначено.
Так не відійшовши з вечора їдемо продовжувати —
Ю.Г.
і Каста — майстри по части набухати
«До речі, ми не п'ємо, а ви?»
Каста:
А ми такі тільки з Владивостока
Дев'яту годину в самолеті, тиснули збоку лікті.
Колінами трамбували спини, що попереду сиділи,
Під кріслом — ящик кальмарів сплячих.
І ось ми в штаб-квартирі на країні Москви
«Пацани ми не в силах, приїжджайте ви!»
Холодно, сонно, але проходить година рівно
І у нас у гостях з'явився Ю. Г. Ніштяк!
І знову ці вічні сценарії,
Побудова стопариків по горизонталі
Я говорю нашим, що би на поїзд не запізнилися,
Тобто в шість уже бути на вокзалі.
А поки у нас музон качає в залі,
А пацани вже сходили, ще взяли.
Звучать оповідання, про те, як Каста була у Владиці,
А Ю.Г.- в Єкатеринбурзі.
До речі, треба обдзвонити всіх приятелів
«Хто переклав годинник?
Московський час дайте мені!
Скільки?
Хапайте шмотки!»
«Братуха, на Казанський, шляхом найкоротшим.»
П'ять хвилин до відправлення, скоро їдемо ми,
У провідницькому купе втрьох, як у берлозі ведмеді.
Тихий Дон або плата, за ціною плацкарта.
«Пацани зустрічайте нас, ми будемо завтра!»
Зекономлені на квитках грошики вкладені в градуси.
«Радуйся мамо, я додому прибуду п'яним!»
У склянках повно води вогняної.
«Прощавай столиця і пам'ятай нас,
Ми повернемося, готуйся незабаром знову побачимося!»
Скинемося зеленню, візьмемо трави навмисно,
Правильно!
Стукаючи колесами, мчить зі столиці
Чай пропонує провідниця,
Тут же встромляє в подив на наших обличчях.
Почервонівши дістає з-під підлоги водицю,
Реальна погань, як у таких місцях і проводиться.
Велили склянкам побудуватися, провідниця корчиться,
Давай, давай, а то рум'янець з обличчя зітреться.
Продовжимо самогоном від Москви до Дону.
Ми швидко докотимо, накотимо, закусимо,
Якщо чогось залишилося на кишені, по колу запустимо.
В будь-якому випадку!..
«Ну ось і все, Сільмаш-вокзал.
Пацани, ми вдома!»