| У міському саду зав'яли троянди,
|
| Рудий клен під вікнами опав.
|
| А твої очі кидали сльози,
|
| І кричали, що я спізнився.
|
| Приспів:
|
| Відгоріли, відгоріли кисті червоні горобини, ми з тобою не встигли: ти одна і один.
|
| Я не знаю, знаю, знаю, що люблю тебе одну, так і знай, ти не узнаєш,
|
| я про це промовчу.
|
| Я дивлюся на білі вбрання:
|
| Як же ти красива і струнка!
|
| Шкода, що ми не відгуляли весілля.
|
| Боляче мені, але, видно, не доля.
|
| Приспів:
|
| Відгоріли, відгоріли кисті червоні горобини, ми з тобою не встигли: ти одна і один.
|
| Я не знаю, знаю, знаю, що люблю тебе одну, так і знай, ти не узнаєш,
|
| я про це промовчу.
|
| Відгоріли гіркі горобини.
|
| Вимокло багряне листя.
|
| Ми з тобою прощалися вночі довгою,
|
| Говорили сумні слова.
|
| Приспів:
|
| Відгоріли, відгоріли кисті червоні горобини, ми з тобою не встигли: ти одна і один.
|
| Я не знаю, знаю, знаю, що люблю тебе одну, так і знай, ти не узнаєш,
|
| я про це промовчу.
|
| Відгоріли, відгоріли кисті червоні горобини, ми з тобою не встигли: ти одна і один.
|
| Я не знаю, знаю, знаю, що люблю тебе одну, так і знай, ти не узнаєш,
|
| я про це промовчу.
|
| Я не знаю, знаю, знаю, що люблю тебе одну, так і знай, ти не узнаєш,
|
| я про це промовчу. |