Переклад тексту пісні А помнишь? - Виктор Королёв

А помнишь? (оригінал)

Там, за туманными лицами снов, там с тобой мы увидимся вновь.
Я волос твоих нежно коснусь и, во сне улыбаясь, проснусь.
Здесь на часах стрелки вертит судьба, здесь мне так не хватает тебя,
Я любви вспоминать не боюсь, мне нужна эта светлая грусть.
Припев:
А помнишь, бесконечным был рассвет и полевых ромашек белый цвет!
А помнишь, нам не надо было слов, по взглядам понимали мы любовь.
А помнишь парусами облака неслись куда-то вдаль издалека!
А помнишь, как мы верили тогда, что счастье будет с нами навсегда!
Там, там за стенами дней и ночей, там, где прошлого замок ничей,
Мы ушли из него, а теперь кто закроет открытую дверь?
Здесь, здесь построены в завтра мосты, от надежды до новой мечты.
Пусть по ним мы не вместе идем, нелегко вспоминать о былом.
Припев:
А помнишь, бесконечным был рассвет и полевых ромашек белый цвет!
А помнишь, нам не надо было слов, по взглядам понимали мы любовь.
А помнишь парусами облака неслись куда-то вдаль издалека!
А помнишь, как мы верили тогда, что счастье будет с нами навсегда!
А помнишь, бесконечным был рассвет и полевых ромашек белый цвет!
А помнишь, нам не надо было слов, по взглядам понимали мы любовь.
А помнишь парусами облака неслись куда-то вдаль издалека!
А помнишь, как мы верили тогда, что счастье будет с нами навсегда!
А помнишь, бесконечным был рассвет и полевых ромашек белый цвет!
А помнишь, нам не надо было слов, по взглядам понимали мы любовь.
А помнишь парусами облака неслись куда-то вдаль издалека!
А помнишь, как мы верили тогда, что счастье будет с нами навсегда, навсегда!

А помнишь? (переклад)

Там, за туманними обличчями снів, там з тобою ми побачимось знову.
Я волосся твоїх ніжно торкнуся і, усміхаючись, прокинуся.
Тут на годиннику стрілки крутить доля, тут мені так бракує тебе,
Я любові згадувати не боюся, мені потрібний цей світлий смуток.
Приспів:
А пам'ятаєш, нескінченним був світанок і польових ромашок білий колір!
А пам'ятаєш, нам не треба було слів, по поглядах розуміли ми любов.
А пам'ятаєш вітрилами хмари мчали кудись у далечінь здалеку!
А пам'ятаєш, як ми вірили тоді, що щастя буде з нами назавжди!
Там, там за стінами днів та ночів, там, де минулого замок нічий,
Ми пішли з нього, а тепер хто зачинить відчинені двері?
Тут, тут побудовані в завтра мости, від надії до нової мрії.
Нехай по ним ми не разом йдемо, нелегко згадувати про колишнє.
Приспів:
А пам'ятаєш, нескінченним був світанок і польових ромашок білий колір!
А пам'ятаєш, нам не треба було слів, по поглядах розуміли ми любов.
А пам'ятаєш вітрилами хмари мчали кудись у далечінь здалеку!
А пам'ятаєш, як ми вірили тоді, що щастя буде з нами назавжди!
А пам'ятаєш, нескінченним був світанок і польових ромашок білий колір!
А пам'ятаєш, нам не треба було слів, по поглядах розуміли ми любов.
А пам'ятаєш вітрилами хмари мчали кудись у далечінь здалеку!
А пам'ятаєш, як ми вірили тоді, що щастя буде з нами назавжди!
А пам'ятаєш, нескінченним був світанок і польових ромашок білий колір!
А пам'ятаєш, нам не треба було слів, по поглядах розуміли ми любов.
А пам'ятаєш вітрилами хмари мчали кудись у далечінь здалеку!
А пам'ятаєш, як ми вірили тоді, що щастя буде з нами назавжди, назавжди!