| Лишь увижу я тебя, лишь услышу я тебя —
| Лише побачу я тебе, лише почую я тебе —
|
| Будто солнце среди ночи ты.
| Мов сонце серед ночі ти.
|
| Мне нужны твои глаза, мне нужны твои слова —
| Мені потрібні твої очі, мені потрібні твої слова.
|
| Как весенним теплым дням цветы!
| Як весняним теплим дням квіти!
|
| Как случилось, не пойму, что уходишь ты к нему.
| Як сталося, не розумію, що йдеш ти до нього.
|
| Разве можно сразу все забыть?
| Хіба можна одразу все забути?
|
| Те счастливые слова, как кружилась голова — не смогли мы это сохранить.
| Ті щасливі слова, як паморочилося в голові — не змогли ми зберегти.
|
| Значит должен я забыть, значит должен разлюбить —
| Значить маю я забути, значить мушу розлюбити —
|
| Дым осенний застелил глаза.
| Дим осінній застелив очі.
|
| Сжег все письма и слова, наши встречи до утра.
| Спалив усі листи та слова, наші зустрічі до ранку.
|
| Грянул дождь — прощальная слеза.
| Гримнув дощ — прощальна сльоза.
|
| Как случилось, не пойму, что уходишь ты к нему.
| Як сталося, не розумію, що йдеш ти до нього.
|
| Разве можно сразу все забыть?
| Хіба можна одразу все забути?
|
| Те счастливые слова, как кружилась голова — не смогли мы это сохранить. | Ті щасливі слова, як паморочилося в голові — не змогли ми зберегти. |