Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Аутодафе , виконавця - UNREAL. Пісня з альбому Демиурги сновидений, у жанрі ИндастриалДата випуску: 04.10.2018
Лейбл звукозапису: Chemodanov
Мова пісні: Російська мова
Аутодафе(оригінал) |
| Поёт, беснуясь, ветер |
| Ночь, таинству подстать |
| Нагая в лунном свете |
| Твой пульс чеканит такт |
| Лишь час на всё отпущен |
| Хозяином Времён |
| Но танец так воздушен |
| Что Царь Ночной пленён... |
| Когда всё это было? |
| Как будто жизнь назад |
| В ладони гвозди вбили |
| И дальше только Ад |
| Калёное железо |
| Приняв печать огня |
| Змеёй впивалось в тело |
| Шипя, искрясь, звеня |
| Тебя хлыстами били |
| Но им не слышать плачь |
| И сложенные крылья |
| Не видит твой палач |
| В удушливой неволе |
| Наперекор судьбе |
| Не покоряясь боли |
| Ты смерть звала к себе |
| Так истерзана плоть, эту боль не унять |
| Не в постели из роз суждено умирать... |
| Смерть придёт не таясь, среди белого дня |
| Чтобы душу принять из объятий огня |
| Сгорит чужая кожа |
| С чела стерев клеймо |
| И ты явить всем сможешь |
| Что зрить им не дано |
| Рёв пламени чуть стихнет |
| Умолкнет гул толпы |
| Юродивый воскликнет |
| - "Чиста, невинна ты!" |
| Нетронута, прекрасна |
| В одеждах из огня |
| Казнённая невеста |
| Полночного Царя |
| Над лобным местом нечисть |
| Кружит, как вороньё |
| И собирает души |
| Приданное твоё |
| Среди белого дня Смерть явилась сама |
| Чтобы душу принять из объятий огня |
| Скрыло Солнце свой лик, Тень укрыла любя |
| Небо вырвало крик и простило тебя |
| Среди белого дня Смерть явилась сама |
| Чтобы душу принять из объятий огня |
| Скрыло Солнце свой лик, Тень укрыла любя |
| Небо вырвало крик и простило тебя. |
| (переклад) |
| Співає, шаленячи, вітер |
| Ніч, таїнству підстати |
| Гола в місячному світлі |
| Твій пульс карбує такт |
| Лише година на все відпущена |
| Господарем Часів |
| Але танець такий повітряний |
| Що Цар Нічний полонений... |
| Коли це все було? |
| Наче життя тому |
| У долоні цвяхи вбили |
| І далі тільки Пекло |
| Гартоване залізо |
| Прийнявши друк вогню |
| Змією впивалося в тіло |
| Шипучи, іскрившись, брязкаючи |
| Тебе хлистами били |
| Але їм не чути плач |
| І складені крила |
| Не бачить твій кат |
| У задушливій неволі |
| Всупереч долі |
| Не підкоряючись болю |
| Ти смерть кликала до себе |
| Так змучена плоть, цей біль не вгамувати |
| Не в ліжку з троянд судилося... |
| Смерть прийде не таючись, серед білого дня |
| Щоб душу прийняти з обіймів вогню |
| Згорить чужа шкіра |
| З чола стерть тавро |
| І ти явити всім зможеш |
| Що бачити їм не дано |
| Ром полум'я трохи стихне |
| Замовкне гул натовпу |
| Юродивий вигукне |
| - "Чиста, невинна ти!" |
| Недоторкана, прекрасна |
| В одязі з вогню |
| Страчена наречена |
| Північного Царя |
| Над лобовим місцем нечисть |
| Кружить, як вороння |
| І збирає душі |
| Придане твоє |
| Серед білого дня Смерть з'явилася сама |
| Щоб душу прийняти з обіймів вогню |
| Сховало Сонце своє обличчя, Тінь укрила люблячи |
| Небо вирвало крик і вибачило тебе |
| Серед білого дня Смерть з'явилася сама |
| Щоб душу прийняти з обіймів вогню |
| Сховало Сонце своє обличчя, Тінь укрила люблячи |
| Небо вирвало крик і вибачило тебе. |