Переклад тексту пісні Карусель - ЦеРН

Карусель (оригінал)

Карусель, в пустынный парк вдвоём
В полупустом Икарусе от скорости закладывает уши,
Как ветер в парусе, остановись неподалёку
Сделай вид что потеряла меня, потом обрадуйся.
Я слышу чей-то смех где-то, далёким эхом
И не держи меня за руку.
Так ведь я ещё не уехал.
Мечтали жить в Новороссийске, учиться в Англии
И так хотели мечтать, но мы не ангелы.
Время назад, надолго ли?
Не знаю, но на миг лишь
Сегодня рядом с нами разлука, но третий лишний
Не знаю что нас ждёт впереди, но губы города дрожали,
А карусели скрипели, они нас провожали.
Я благодарен нам за каждое мгновение,
За каждый жест руки, и дуновение ветра
За горизонтом где-то, мы незнакомцы
Это как упала звезда, так и не став солнцем
Аривидерчи, уже до встречи
Время лечит всех, но меня не лечит
Обещаю не забыть, как мы катались на карусели
В тот день весенний, а на глазах висели слёзы.
Аривидерчи, уже до встречи
Время лечит всех, но меня не лечит
Обещай мне не забыть, как мы катались на карусели,
А на глазах висели слёзы, но было поздно…
А на глазах висели слёзы, но было поздно,
Губы обветрены, остановись так незаметно
Или от ветра дрожали плечи,
Это небо торопилось, ночь эта задули свечи,
Но мы не знали, то что разлучит нас так этот май
Вдоль тёмных арок, но одиночество в подарок
Наверно это наш с тобою рай,
Но по отдельности пусть эта карусель закружит нас до бесконечности
Пока есть время рассказать ещё одну историю
Как двоё потеряли друг друга, в городе горя,
Но это мы же, давай же сядь ближе
До встречи на лазурном берегу или в Париже
Аривидерчи, уже до встречи
Время лечит всех, но меня не лечит
Обещаю не забыть, как мы катались на карусели
В тот день весенний, а на глазах висели слёзы.
Аривидерчи, уже до встречи
Время лечит всех, но меня не лечит
Обещай мне не забыть, как мы катались на карусели,
А на глазах висели слёзы, но было поздно…
Было поздно, карусель…
Пустынный парк…
Мне кажется что это лучший мой декабрь был,
Но мы на разных берегах, и мой корабль уплыл,
А эти карусели, как символ расставания
Когда рождаются мечты не знаю, но умирают в мае
Ты на скамейке с краю, ко мне спиною
Губы дрожат, но не от холода, к ним прикоснулись губы города
Не надо повода чтоб разойтись в разные стороны,
И каждой драгоценною секундой мы обворованы
Не знаю кто крадёт наши минуты, так беспощадно
Вместо прощания, шестой этаж на лестничной площадке
Просто ничего не говори и уходи, но всё в порядке бля!
Так будет лучше, по этим лужам, не обращай внимание на стужи
Я не простужен, мне просто трудно говорить,
Лучше б я не знал вовсе, что такое Любить.
Аривидерчи, уже до встречи
Время лечит всех, но меня не лечит
Обещаю не забыть, как мы катались на карусели
В тот день весенний, а на глазах висели слёзы.
Аривидерчи, уже до встречи
Время лечит всех, но тебя не лечит бля!
Обещай мне не забыть, как мы катались на карусели,
А на глазах висели слёзы, но было поздно…

(переклад)

Карусель, у пустельний парк удвох
У напівпустому Ікарусі від швидкості закладає вуха,
Як вітер у парусі, зупинись неподалік
Зроби вигляд, що втратила мене, потім зрадій.
Я чую чийсь сміх десь, далекою луною
І не тримай мене за руку.
Адже я ще не поїхав.
Мріяли жити в Новоросійську, вчитися в Англії
І так хотіли мріяти, але ми не ангели.
Час тому, чи надовго?
Не знаю, але на мить лише
Сьогодні поряд з нами розлука, але третій зайвий
Не знаю що нас чекає попереду, але губи міста тремтіли,
А каруселі рипіли, вони нас проводжали.
Я вдячний нам за кожну мить,
За кожен жест руки, і подих вітру
За горизонтом десь, ми незнайомці
Це як впала зірка, так і не ставши сонцем
Арівідерчі, вже до зустрічі
Час лікує всіх, але мене не лікує
Обіцяю не забути, як ми каталися на каруселі
Того дня весняного, а на очах висіли сльози.
Арівідерчі, вже до зустрічі
Час лікує всіх, але мене не лікує
Обіцяй мені не забути, як ми каталися на каруселі,
А на очах висіли сльози, але було пізно...
А на очах висіли сльози, але було пізно,
Губи обвітрені, зупинись так непомітно
Або від вітру тремтіли плечі,
Це небо поспішало, ця ця задули свічки,
Але ми не знали, то що розлучить нас так цей травень
Вздовж темних арок, але самота в подарунок
Напевно, це наш з тобою рай,
Але за окремостями нехай ця карусель закрутить нас до нескінченності
Поки що є час розповісти ще одну історію
Як двоє втратили один одного, в місті горя,
Але це ми ж, давай ж сядь ближче
До зустрічі на блакитному березі або в Парижі
Арівідерчі, вже до зустрічі
Час лікує всіх, але мене не лікує
Обіцяю не забути, як ми каталися на каруселі
Того дня весняного, а на очах висіли сльози.
Арівідерчі, вже до зустрічі
Час лікує всіх, але мене не лікує
Обіцяй мені не забути, як ми каталися на каруселі,
А на очах висіли сльози, але було пізно...
Було пізно, карусель.
Пустельний парк.
Мені здається що це найкращий мій грудень,
Але ми на різних берегах, і мій корабель сплив,
А ці каруселі, як символ розставання
Коли народжуються мрії не знаю, але вмирають у травні
Ти на лавці з краю, до мене спиною
Губи тремтять, але не від холоду, до них доторкнулися губи міста.
Не треба приводу щоб розійтися в різні сторони,
І кожною дорогоцінною секундою ми обкрадені
Не знаю хто краде наші хвилини, так нещадно
Замість прощання, шостий поверх на сходовому майданчику
Просто нічого не говори і йди, але все в порядку бля!
Так буде краще, за цими калюжами, не звертай увагу на холодні.
Я не простуджений, мені просто важко говорити,
Краще б я не знав зовсім, що таке Любити.
Арівідерчі, вже до зустрічі
Час лікує всіх, але мене не лікує
Обіцяю не забути, як ми каталися на каруселі
Того дня весняного, а на очах висіли сльози.
Арівідерчі, вже до зустрічі
Час лікує всіх, але тебе не лікує бля!
Обіцяй мені не забути, як ми каталися на каруселі,
А на очах висіли сльози, але було пізно...