Переклад тексту пісні Chicago Typewriter - Trophy Scars

Chicago Typewriter (оригінал)

Sun light peers through the window of our forsaken house
You look at my face, I look at your face, you put your hand to your mouth
Are you troubled, my dear?
Are you boiling with fear?
Has your guilt-ridden
conscious caved in?
There’s no heaven or hell this house is it for us both, let the haunting
forever begin.
So I punish my liver like I walked in a caught him fucking my daughter,
he was fucking my daughter
I’m a cobweb in the corner, I’m tortured and worn out, but I’d like you to
remember me as great
(Great writer, a great lover, great artist, great…)
And so I garnish my liver with the blood of whoever and I tell you I love you
because I believe that I love you
I believe you’ll leave me a sad empty vessel, and I’ll just wander these halls
like a slow moving thought
We watch the wood floors warp in the sun patiently pacing til midnight
We watch our corpses decompose in the bleached silver ray of the moonlight
The years forget us as our bones turn to dust, she speaks only when lonely
As we accept fate, just then a family of eight moves in for a small sum of money
So now punished, I shall punish whoever inhabits this house- now a canvas,
a puppet with my hand in it
I move through the rooms like a hemorrhaged balloon
I tickle your neck with the stink of my breath
Now I garnish my hate with the torture of eight
I sell them religion because we all need religion
Now enter the priest!
He shrieks latin and sprays water
I stick to the walls
In this house I am God
In every home a ghost exists, with every moan the house admits.

(переклад)

Сонячне світло визирає у вікно нашого покинутого будинку
Ти дивишся на моє обличчя, я дивлюся на твоє обличчя, ти прикладаєш руку до рота
Ти стурбований, мій дорогий?
Ви кипієте від страху?
Має твою провину
свідомість впала?
У цьому будинку немає ні раю, ні пекла, це для нас обох, нехай переслідує
розпочати назавжди.
Тож я караю мою печінку, наче я зайшов і спіймав, як він трахає мою дочку,
він трахав мою дочку
Я павутинка в кутку, мене катують і зношують, але я хотів би, щоб ти
пам’ятай мене як великого
(Великий письменник, великий коханець, великий художник, великий…)
І тому я прикрашаю мою печінку кров’ю кого б завгодно, і я кажу тобі, що люблю тебе
тому що я вірю, що люблю тебе
Я вірю, що ти залишиш мені сумну порожню посудину, а я просто блукаю цими залами
як повільна думка
Ми спостерігаємо, як дерев’яні підлоги викривляються на сонце, терпляче крокуючи до півночі
Ми спостерігаємо, як наші трупи розкладаються у вибіленому срібному промені місячного світла
Роки забувають про нас, коли наші кістки перетворюються на порох, вона говорить лише тоді, коли самотня
Коли ми приймаємо долю, саме тоді сім’я з 8 вселяється за невелику суму грошей
Тож тепер покараний, я покараю того, хто живе в цьому домі, тепер полотно,
лялька з моєю рукою
Я рухаюся кімнатами, наче повітряна куля, що крововилив
Я лоскочу твою шию смердючим мого подиху
Тепер я прикрашаю свою ненависть тортурами вісім
Я продаю їм релігію, тому що всім нам потрібна релігія
А тепер ввійдіть до священика!
Він кричить латиною й бризкає водою
Я тримаюся стін
У цім домі я Бог
У кожному домі існує привид, і кожен стогін визнає дім.