Переклад тексту пісні Друг - Торба-на-Круче

Друг (оригінал)

Перестал и снова сыпет снег,
Для тебя и для меня, для всех.
Кроме всех песков пустыни не узнать им его имя,
Им сгорать под солнцем злющим, обжигающим, плюющем,
А над нами злые тучи, холода все круче-круче
И уже, как две недели, прогноз радио- и теле-
В самом деле здесь снова сыпет снег.
Для тебя и для меня, для всех,
Лишь в космическом пространстве, черном, звездном постоянстве,
Где нет снега и метели космонавты пролетели,
А у нас как две недели не вылазим из постели,
Поцелуями на теле торопить весну хотели,
В самом деле здесь сыпет снег.
Сыпет снег.
Сыпет снег.
Только тот, кто самый нужный, самый северный и южный,
Самый ищущий, пропащий, самый друг мой настоящий,
Не увидит больше снега, он вчера ушел на небо,
Там влюбился и остался вездеход его сломался.
Снег то шел, то прекращался бился в окна разбивался,
Он то плакал, то смеялся улыбался-улыбался.
Попрощался и снова снег пошел.
Изменился мир и хорошо,
Прежний мир был слишком грязным, злым, тупым и однообразным,
Лицемерным и циничным, слишком серым и двуличным,
А теперь грязь незаметна, мир стал белым, мир стал светлым,
Только нафиг он мне сдался, лучше б друг со мной остался.
Потерялся я, прекратился бег.
Перестал и снова сыпет снег.

Друг (переклад)

Перестав і знову сипіть сніг,
Для тебе та для мене, для всіх.
Крім всіх пісків пустелі не впізнати їм його ім'я,
Їм згоряти під сонцем злим, обпалюючим, плюючим,
А над нами злі хмари, холоди все крутіші.
І вже, як два тижні, прогноз радіо- та теле-
Насправді тут знову сипле сніг.
Для тебе та для мене, для всіх,
Лише в космічному просторі, чорному, зоряному сталості,
Де немає снігу і хуртовини космонавти пролетіли,
А у нас як два тижні не вилазимо з ліжка,
Поцілунками на тілі квапити весну хотіли,
Насправді тут сипле сніг.
Сипет сніг.
Сипет сніг.
Тільки той, хто найпотрібніший, найпівнічніший і найпівденніший,
Самий шукаючий, зниклий, друг мій справжній,
Не побачить більше снігу, він учора пішов на небо,
Там закохався і залишився усюдихід його зламався.
Сніг то йшов, то припинявся, бився у вікна, розбивався,
Він то плакав, то сміявся, посміхався-посміхався.
Попрощався і знову пішов сніг.
Змінився мир і добре,
Колишній світ був занадто брудним, злим, тупим і одноманітним,
Лицемірним та цинічним, надто сірим та двоособистим,
А тепер бруд непомітний, світ став білим, світ став світлим,
Тільки нафіг він мені здався, краще б один зі мною залишився.
Загубився я, припинився біг.
Перестав і знову сипле сніг.