| Чому ми тільки кличемо Твоє ім’я, коли не кому зателефонувати?
|
| І ми дійсно шукаємо Тебе лише тоді, коли падають наші могутні вежі
|
| Чому ми скажемо, що Ви підвели нас і відвернули очі
|
| Коли ми спимо лише в ліжку, яке застелили?
|
| Чому ми закликаємо до вільної волі, але відкидаємо всі наслідки?
|
| Чому шлях, який ми пройшли до неба, заплямований кров’ю невинності?
|
| Чому ми ігноруємо попередження, які ми читали та завжди знали
|
| І злитися, коли ми пожинаємо те, що посіяли?
|
| Тож ми звинувачуємо Вас
|
| Тому що наш світ склався не так
|
| Поки диявол маскується
|
| Як ангел світла
|
| Просто уяви
|
| Вся гордість і всі нерви
|
| Щоб запитати, де Ви були, коли ми ті, кому обслуговуємо
|
| Це не таємниця, це було передбачено
|
| Але ми проігнорували попереджувальний дзвіночок так давно
|
| Є шлях, який здається людям правильним, але ми помремо з платою за гріх
|
| Як світ лежить кров’ю
|
| Велетень більше не спить
|
| Отруєний урожай збирають
|
| Наосліп ми просто продовжуємо, але слава зникла
|
| Пішли
|
| Ми проживаємо своє життя так, ніби нам байдуже, що Ви скажете
|
| Тоді проклинай небо, коли Ти не прийдеш прибрати потворний безлад, який ми наробили
|
| Але Ти дав нам вибір, і ми зробили його і викопали себе в яму
|
| Ми завжди думали, що знаємо шлях, незважаючи на те, що ви сказали
|
| Ми просто проігнорували купу тіл і плями крові на ліжку
|
| Малюємо себе прямо в кутку, коли життя виходить з-під контролю
|
| Як світ лежить кров’ю
|
| Велетень більше не спить
|
| Все, що ми посіяли, зараз пожинаємо
|
| Наосліп ми просто продовжуємо, але слава зникла
|
| Побачте нас — Наша обіцяна земля молока й меду
|
| Стала країною бруду й грошей
|
| Як раніше Вавилон і Рим
|
| Земля жадібності, гріха й провини, заплямована та червона повія
|
| Побачте нас — Життя в наших вежах зі слонової кістки
|
| Самозвані королі без влади
|
| Побудували пам’ятник людині
|
| Ми передаємо порожні укази, як хворобу по всій землі
|
| Це система, яку ми створили
|
| Це світ так спустошений
|
| Ось як це виглядає, коли людство просить Тебе просто залишити нас у спокої
|
| Це монстр, який тепер прокинувся
|
| Це наше застаріле творіння
|
| Це місце, що в кінцевому підсумку коли скажемо, що можемо зробити це самостійно
|
| Це наш шедевр: корупція
|
| Це наш пам’ятник: знищення
|
| Гра «Точка життя і смерті», надир існування, пофарбований у чорний колір
|
| Це дорога до пекла, по якій ми блукали
|
| Це спадок, який ми розтратили
|
| Тож підніміть келих за все, що ми втратили, і подумайте, чи ми коли-небудь повернемо це
|
| Нації, які закликають «Наша воля, людство не відповідає нікому»
|
| Але тепер це почалося — у смерті наш гріх народив сина
|
| Будь ласка, вибачте нас, бо ми лише погіршили ситуацію
|
| Навіть після того, як Ти попередив нас
|
| Гріх принесе лише прокляття
|
| Здається, ми знали краще, тому пішли іншим шляхом
|
| Тепер ми спимо лише в ліжку, яке застелили
|
| Вся слава і сила покинули це місце
|
| Коли ми повернулися до Тебе
|
| І вирішив жити в нашому ганьбі
|
| Але Ти нас попередив
|
| І ви дозволяєте нам йти по-своєму
|
| Тепер ми лише тонаємо в безладі, який створили
|
| Кров на наших руках
|
| Кров на наших руках
|
| Кров на наших руках
|
| Кров на наших руках |