| Золоте насіння осінні смужує фіолетове небо
|
| Милі бурштинових крапель дощу тягнуться між нашими руками
|
| Просто тоді, саме тоді
|
| Моє серце заскочило
|
| Красиві кольори танцювали
|
| В мої очі
|
| Підійшов до вікна
|
| Подивився на небо
|
| Як я запалив вечірню свічку
|
| Відчуття, що ти там зі мною
|
| Навколо мене я бачив, як твоє кохання яскраво сяяло
|
| Ви веселка
|
| І все одно я прийду сяяти
|
| Дощ пішов, небо синє
|
| Я теж Веселка
|
| Ніхто не може сказати, як довго я тебе кохаю
|
| Веселковий блиск
|
| Ніхто не може сказати, бо ніхто не знає
|
| Веселка Веселка Веселка час
|
| Ранкове світло весняного проліска
|
| Золоте сонце — опівдні
|
| Сутінкова фіалка
|
| Опівнічні зірки сяють сріблом
|
| Ви веселка
|
| І ти забираєш у мене подих
|
| Ти змушуєш мене зупинитися й сказати
|
| Я теж веселка
|
| Якщо ви бачите м’яке світло, яке падає
|
| І ти відчуваєш, що я з тобою
|
| Усі ті кольори
|
| Вони не від свічки, о ні
|
| Ви веселка
|
| Народжені слова
|
| На тихих крилах кохання
|
| Така дорога мені, мила пісня кохання
|
| Кольорові слова з веселкою правди
|
| Мені такий дорогий
|
| Поки я живу, я буду співати таку любу пісню
|
| Мені такий дорогий
|
| І, злившись із моїм, засяє голос усього, що ти є
|
| Мені такий дорогий
|
| Солодка пісня кохання
|
| І мене я просвітлю
|
| Дощ пішов, а небо синє
|
| Я теж веселка
|
| Ніхто не може сказати, як довго я тебе кохаю
|
| Веселковий блиск
|
| Ніхто не може сказати, бо ніхто не знає
|
| Веселковий час веселки
|
| Я, я не сумую за тобою
|
| Я тут цілую тебе
|
| Я теж веселка
|
| По твоїм очам я можу сказати
|
| Ви співали цю стару солодку пісню
|
| Нехай твоє кохання йде далі
|
| Думаю, усі тут погодяться
|
| Щоб вони вміли співати цю пісню
|
| Наскільки добре
|
| Ви знаєте, я б нехотів йти
|
| Я б не хотів йти
|
| Перш ніж я побачу всіх тут
|
| Сяйва, як веселка
|
| Я бачив вас там |