| Найсолодша здача зими
|
| Вона виставила прапор, яким вимахує
|
| Грім літа гримить.
|
| І я не бачив вас днівами.
|
| І як це відчуття змінилося.
|
| О, я сумую за тобою відколи ми познайомилися.
|
| Я сумую за тобою.
|
| Мені потрібно піднятися в небо.
|
| І я скажу тобі, що це означає для нас із вами,
|
| Якщо я помру, це для вас.
|
| Якщо я помру, це для вас.
|
| Я ніколи не жив, поки не жив у твоїм світлі
|
| І моє серце ніколи не б’ється так, як як при баченні
|
| Бог благословив твоє життя.
|
| Я не живу менше я живу у твоєму житті.
|
| Я не живу менше я живу у твоєму житті.
|
| Найбільше, що я коли відчував
|
| Чи була кров на підлозі й любов у твоєму крику.
|
| Раніше я був дитиною
|
| День, коли я зустрів Елеонору.
|
| Поцілунок вітру в пагорбах,
|
| Ясність, ранкові, пізні вечірні трепети
|
| Розмитий і сірий, як рев
|
| Колеса на шосе над ними витаю.
|
| Коли я в очах моєї милої дочки
|
| Моє серце тепер зруйноване на всі інші часи
|
| Немає частини це залишається віддати.
|
| Немає частини це залишається віддати.
|
| Я ніколи не жив, поки не жив у твоїм світлі
|
| І моє серце ніколи не б’ється так, як як при баченні
|
| Бог благословив твоє життя.
|
| Я не живу менше я живу у твоєму житті.
|
| Я не живу менше я живу у твоєму житті.
|
| Я не живу |