Переклад тексту пісні F.M.L. - The Amity Affliction

F.M.L. (оригінал)

There are parts of me,
That have been lost at sea,
I feel a constant pain, into eternity.
Walk with my head downlow,
Into calamity,
With arms out streched,
Will someone, someone, someone save me?
I am a sinking ship,
I am the anchor’s deep,
Sent to the ocean floor,
In an eternal sleep.
My heart is heavy, stone.
My body, brittle bones.
My mind, an endless storm,
Out in the cold unknown.
Cause I’ve got to find my light again,
My heart is beating fast,
When will this ever end?
Can I find my way back home again?
This road I travel on,
It never seems to end.
I ain’t a hollow shell no more,
I’m at the ocean floor, I’m at the ocean floor.
Oh.
My lungs are screaming out,
I am a sinking ship,
I am the anchor’s deep,
Sent to the ocean floor,
In an eternal sleep.
My heart is heavy, stone.
My body, brittle bones.
My mind, an endless storm.
Out in the cold unknown.
Cause I’ve got to find my light again,
My heart is beating fast,
When will this ever end?
Can I find my way back home again?
This road I travel on,
It never seems to end.
And once again you get back,
And you rescued me,
And I promised you that,
I promised you that I’d melt.
Oh.
Life is a failing questioning,
And this is thanks to you my friend.
Cause I’ve got to find my light again,
My heart is beating fast,
When will this ever end?
Can I find my way back home again?
This road I travel on,
It never seems to end.
Cause I’ve got to find my light again,
My heart is beating fast,
When will this ever end?
Can I find my way back home again?
This road I travel on,
It never seems to end.

(переклад)

Є частини мене,
які були втрачені в морі,
Я відчуваю постійний біль, у вічність.
Ходи, опустивши голову,
У лихо,
З витягнутими руками,
Хтось, хтось, хтось мене врятує?
Я тонучий корабель,
Я якорь глибокий,
Відправлено на дно океану,
У вічному сні.
Моє серце важке, кам’яне.
Моє тіло, крихкі кістки.
Мій розум, нескінченна буря,
На морозі невідомо.
Бо я маю знову знайти своє світло,
Моє серце часто б’ється,
Коли це колись закінчиться?
Чи можу я знову знайти дорогу додому?
Ця дорога, якою я мандрую,
Здається, це ніколи не закінчиться.
Я більше не порожня оболонка,
Я на дні океану, я на дні океану.
о
Мої легені кричать,
Я тонучий корабель,
Я якорь глибокий,
Відправлено на дно океану,
У вічному сні.
Моє серце важке, кам’яне.
Моє тіло, крихкі кістки.
Мій розум, нескінченна буря.
На морозі невідомо.
Бо я маю знову знайти своє світло,
Моє серце часто б’ється,
Коли це колись закінчиться?
Чи можу я знову знайти дорогу додому?
Ця дорога, якою я мандрую,
Здається, це ніколи не закінчиться.
І ти знову повертаєшся,
І ти врятував мене,
І я обіцяв тобі, що
Я обіцяв тобі, що розтану.
о
Життя — це невиконане запитання,
І це завдяки тобі, мій друже.
Бо я маю знову знайти своє світло,
Моє серце часто б’ється,
Коли це колись закінчиться?
Чи можу я знову знайти дорогу додому?
Ця дорога, якою я мандрую,
Здається, це ніколи не закінчиться.
Бо я маю знову знайти своє світло,
Моє серце часто б’ється,
Коли це колись закінчиться?
Чи можу я знову знайти дорогу додому?
Ця дорога, якою я мандрую,
Здається, це ніколи не закінчиться.