Переклад тексту пісні My Sanctuary - Subsignal

My Sanctuary (оригінал)

You were my bed floating on the sea
Under the sun and the driftwood clouds
So far away
You were my rest, were my highs and lows
Back in the days of the windfall light
Where are you now
Those were the days of longing, grand summers of my life
Undying and fabulous
You were my light on a sacred ground
Nourishing me and consuming me
My totem pole, a verse engraved
In timeless stone and listless grey
My joyless blood, my bloodless joy
My life
Forgotten voices from so far away forever carrying me
Through all these years have they slept in the shade
Of my sanctuary
Just like a face looking from a crowd, from long ago or yesterday
Where are you now
Just like a ghost still haunting, commemorating me to
Return one day, relive one day, awake one day
My energy, my origin, my poetry
Forgotten voices from so far away forever carrying me
Through all these years have they slept in a room of my memory
Forgotten pictures from days long ago in a book made of stone
Through all these years have they slept in my heart
In my sanctuary
So many times I was frozen inside
From the cold that beats in the heart of everyone
But there are moments of grace I find my peace
In the words burried in the heart made of stone

My Sanctuary (переклад)

Ти був моїм ліжком, що пливе по морю
Під сонцем і корчовими хмарами
Так далеко
Ви були моїм відпочинком, були моїми злетами й падіннями
Повернувшись у дні несподіваного світла
Де ти зараз
Це були дні туги, грандіозні літа мого життя
Невмираюча і казкова
Ти був моїм світлом на священній землі
Годує мене і споживає мене
Мій тотем, вірш вигравіруваний
У безчасовому камені й безрадісному сірому
Моя безрадісна кров, моя безкровна радість
Моє життя
Забуті голоси так далеко, що назавжди несуть мене
Усі ці роки вони спали в тіні
З мого святилища
Так само, як обличчя, яке дивиться з натовпу, давно чи вчора
Де ти зараз
Так само, як привид, який досі переслідує, вшановуючи мене
Повернись одного дня, переживи один день, одного дня прокинься
Моя енергія, моє походження, моя поезія
Забуті голоси так далеко, що назавжди несуть мене
Усі ці роки вони спали в кімнаті моєї пам’яті
Забуті картини давніх днів у книзі з каменю
Усі ці роки вони спали в моєму серці
У моїй святині
Так багато разів я замерз усередині
Від холоду, що б’ється в серцях кожного
Але є моменти благодаті, я знаходжу свій спокій
У словах, закопаних у серце з каменю