| Я чую голоси з-за завіси
|
| Вони лунають у таємниці
|
| У моєму серці є тіні
|
| І вони множаться в пам’яті
|
| І товаришів, яких я там втратив
|
| У розкиданих руїнах все ще говоріть зі мною, якщо мерехтливе світло твого багаття тьмяніє
|
| Світ стає менше
|
| Воно закривається
|
| я стою тут
|
| І я хочу, щоб ти жив
|
| Я знаю
|
| Це час, коли ми дізнаємось, хто ми насправді
|
| Це станеться, коли справжній друг стане поруч із вами
|
| Хтось, як я, хто хоче Вірити в дні високих часів і невинності
|
| Малюємо лінії й кричимо назад у ніч
|
| Хтось, як я, хто хоче, щоб ви жили
|
| І від тих, хто бачив світло за межами
|
| Ми знаємо, що кінець принесе спокій
|
| Але голоси друзів вони почули
|
| Повернув їх у цю реальність
|
| Жорсткий маяк світла в вашому житті здається тьмяним
|
| Сонце сходить на світ, у якому ми перебуваємо Тут є вибір
|
| І я хочу, щоб ти жив
|
| Я знаю
|
| Це час, коли ми дізнаємось, хто ми насправді
|
| Це станеться, коли справжній друг стане поруч із вами
|
| Ще один, як я, Хто хоче вірити в правду всего, що ми пережили
|
| Знову жити, щоб повернутися в бій
|
| Хтось, як я, хто хоче, щоб ви жили
|
| Світло ллє з неба
|
| Передвіщає, що ти і я зникає вночі
|
| Я все ще пам'ятаю
|
| Я чую голоси з-за завіси
|
| Як слабка незакінчена симфонія
|
| Хоча маяк світла у вашому житті здається тьмяним
|
| Сонце сходить на світ, у якому ми живемо
|
| я стою тут
|
| І я хочу, щоб ти жив
|
| Я знаю
|
| Це час, коли ми дізнаємось, хто ми насправді
|
| Це станеться, коли стоїть справжній друг |