| Соловьи, соловьи, не тревожьте солдат,
| Солов'ї, солов'ї, не турбуйте солдатів,
|
| Пусть солдаты немного поспят...
| Нехай солдати трохи сплять.
|
| Пришла и к нам на фронт весна,
| Прийшла і до нас на фронт весна,
|
| Ребятам стало не до сна
| Хлопцям стало не до сну
|
| Не потому, что пушки бьют,
| Не тому, що гармати б'ють,
|
| А потому, что вновь поют,
| А тому, що знову співають,
|
| Забыв, что здесь идут бои,
| Забувши, що тут точаться бої,
|
| Поют шальные соловьи.
| Співають шалені солов'ї.
|
| Но что война для соловья,
| Але що війна для солов'я,
|
| У соловья ведь жизнь своя...
| Адже у солов'я життя своє...
|
| Не летит солдат, припомнив дом
| Не летить солдат, пригадавши будинок
|
| И сад зелёный над прудом,
| І сад зелений над ставком,
|
| Где соловьи всю ночь поют,
| Де солов'ї всю ніч співають,
|
| А в доме том солдата ждут.
| А в хаті том солдата чекають.
|
| А завтра снова будет бой,
| А завтра знову буде бій,
|
| Уж так назначено судьбой,
| Так вже призначено долею,
|
| Чтоб нам уйти, не долюбив,
| Щоб нам піти, не любити,
|
| От наших жен, от наших нив,
| Від наших дружин, від наших нив,
|
| Но с каждым шагом в том бою
| Але з кожним кроком у тому бою
|
| Нам ближе дом в родном краю.
| Нам ближче будинок у рідному краю.
|
| Соловьи, соловьи, не тревожьте солдат,
| Солов'ї, солов'ї, не турбуйте солдатів,
|
| Пусть солдаты немного поспят... | Нехай солдати трохи сплять. |