| Солнца луч золотой вдруг коснётся лица
| Сонце промінь золотий раптом торкнеться обличчя
|
| Я забыл слова «мама» и не помню отца
| Я забув слова «мама» і не пам'ятаю батька
|
| Как в пустыне себя ощущать я устал
| Як у пустелі себе відчувати я втомився
|
| Ни кола ни двора, отсыревший подвал
| Ні кола ні двору, що відволожився підвал
|
| Нет друзей, нет подруг, лишь обида и боль
| Немає друзів, немає подруг, лише образа і біль
|
| Я такой же как вы, кто мне дал эту роль
| Я такий як ви, хто мені дав цю роль
|
| В горле — ком, а из глаз вдруг скатилась слеза
| У горлі — кому, а з очей раптом скотилася сльоза
|
| Я смотрю на людей те отводят глаза
| Я дивлюся на людей ті відводять очі
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Беспризорник, ни кола ни двора
| Безпритульник, ні кола ні двору
|
| Беспризорник, отсыревший подвал
| Безпритульник, що відволожився підвал
|
| Беспризорник, лишь обида и боль
| Безпритульник, лише образа і боль
|
| Беспризорник, кто мне дал эту роль?
| Безпритульник, хто мені дав цю роль?
|
| Раскалённый песок обжигает ступни
| Розпечений пісок обпалює ступні
|
| Я взываю мой Бог ты меня защити
| Я закликаю мій Бог ти мене захисти
|
| Дай мне сил отыскать свой родительский дом
| Дай мені сил знайти свій батьківський будинок
|
| Я к губам прикосну старый свой медальон
| Я до губ доторкнуся старий свій медальйон
|
| Может будет судьба благосклонна хоть раз
| Може буде доля прихильна хоч раз
|
| На рассвете встаю так, как делал не раз
| На світанку встаю так, як робив не раз
|
| Я надежду храня вдруг ступлю на порог
| Я надію зберігаючи раптом ступлю на поріг
|
| И уже позади сотни пыльных дорог
| І вже позаду сотні запорошених доріг
|
| Сотни пыльных дорог…
| Сотні запорошених доріг…
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Беспризорник, ни кола ни двора
| Безпритульник, ні кола ні двору
|
| Беспризорник, отсыревший подвал
| Безпритульник, що відволожився підвал
|
| Беспризорник, лишь обида и боль
| Безпритульник, лише образа і боль
|
| Беспризорник, кто мне дал эту роль? | Безпритульник, хто мені дав цю роль? |