| Я пам'ятаю,
|
| В Сен-Жермені листя падало,
|
| Був холодний листопад,
|
| Ти пішов, а мені приснився сон...
|
| Ніхто не знає хто я, може ти зрозумієш,
|
| Хтось знає, хто я, в таємній країні,
|
| Ніхто не знає, як я намагаюся не збрехати ще раз,
|
| Хто знає, врешті-решт я знайду таємну землю...
|
| Ти мені потрібен, я тебе відчуваю,
|
| Я не можу без тебе так довго...
|
| І я знаю, що ми розійшлися,
|
| Я залишуся в цьому місті, тому що я так сумую за тобою...
|
| Я відчуваю це, я маю на увазі,
|
| Секрет, який я покажу...
|
| І я повертаюся назад, бачу це
|
| Усе моє кохання зазнало краху, але я так сумую за тобою...
|
| Ніхто не знає хто я, може ти зрозумієш,
|
| Хтось знає, хто я, в таємній країні,
|
| Ніхто не знає, як я намагаюся не збрехати ще раз,
|
| Хто знає, врешті-решт я знайду таємну землю...
|
| Ніхто не знає хто я, може ти зрозумієш,
|
| Хтось знає, хто я, в таємній країні,
|
| Ніхто не знає, як я намагаюся не збрехати ще раз,
|
| Хто знає, врешті-решт я знайду таємну землю...
|
| (Ти мені потрібен, відчуваю тебе, я не можу жити без тебе
|
| так довго, бо я так сумую за тобою)
|
| Ніхто не знає хто я, може ти зрозумієш,
|
| Хто знає, врешті-решт я знайду таємну землю...
|
| Ніхто не знає хто я, може ти зрозумієш,
|
| Хтось знає, хто я, в таємній країні,
|
| Ніхто не знає, як я намагаюся не збрехати ще раз,
|
| Хто знає, врешті-решт я знайду таємну землю...
|
| Ніхто не знає хто я, може ти зрозумієш,
|
| Хтось знає, хто я, в таємній країні,
|
| Ніхто не знає, як я намагаюся не збрехати ще раз,
|
| Хто знає, врешті-решт я знайду таємну землю... |