| Подивіться на квітку, яку я виростив
|
| Мудрішим, ніж будь-коли
|
| Подивіться на дітей, яких вони грають
|
| Ігри, які ми забули
|
| Подивіться на дерева на вітрі
|
| Соліднішим, ніж будь-коли
|
| Подивіться на дощ, що йде
|
| На посів нашого людського роду
|
| Я солдат у війні нашого майбутнього
|
| На передовій, на межі наших розумів
|
| Ідучи далі без напряму
|
| Я не можу знайти себе в дзеркалі життя
|
| Ходімо й розв’язуємо землю
|
| Нам більше не потрібне сонце
|
| З усім, що ми маємо, ми знаємо і є
|
| Прагнення до останніх таємних дверей
|
| Тож ходімо й розв’язуємо землю
|
| Нам більше не потрібне сонце
|
| З усім, що ми знаємо, і ми є
|
| Хіба ми не можемо змусити зірки обертатися навколо нас?
|
| Подивіться на птахів у небі
|
| Більш вільним, ніж будь-коли
|
| Прямо в майбутнє
|
| Занадто швидко, щоб мої думки не відставали
|
| Хитрий, я у своїй думці
|
| Немає зв’язку між вами і мною
|
| Тут, всередині мого світу
|
| Мені не потрібен світло в глибині
|
| Я солдат у війні нашого майбутнього
|
| На передовій, на межі наших розумів
|
| Ідучи далі без напряму
|
| Я не можу знайти себе в дзеркалі життя
|
| Ходімо й розв’язуємо землю
|
| Нам більше не потрібне сонце
|
| З усім, що ми маємо, ми знаємо і є
|
| Прагнення до останніх таємних дверей
|
| Тож ходімо й розв’язуємо землю
|
| Нам більше не потрібне сонце
|
| З усім, що ми знаємо, і ми є
|
| Хіба ми не можемо змусити зірки обертатися навколо нас?
|
| Ми підняли кришку на плану нашого світу
|
| Але поняття не мав
|
| Про те, як це мало бути
|
| Швидше, вище й далі, ми втрачали контроль
|
| (Я солдат у війні нашого майбутнього)
|
| (На лінії фронту, на межі наших розумів)
|
| (Марш без вказівки)
|
| Ходімо й розв’язуємо землю
|
| Нам більше не потрібне сонце
|
| З усім, що ми маємо, ми знаємо і є
|
| Прагнення до останніх таємних дверей
|
| Тож ходімо й розв’язуємо землю
|
| Нам більше не потрібне сонце
|
| З усім, що ми знаємо, і ми є
|
| Хіба ми не можемо змусити зірки обертатися навколо нас? |