| Гаразд, ти змушуєш мене любити тебе, усе гаразд, ти змушуєш мене любити тебе
|
| Я казав добре, ти змушуєш мене любити тебе, все добре, ти змушуєш мене любити тебе
|
| Коли дме зимовий вітер, ти ніколи не знаєш, куди він веде
|
| Бо земля холодна й ніч наближається Ти відчуваєш, як твоє серце старіє,
|
| ви можете відчути, що світ стає холоднішим
|
| І мені так добре, коли ти стоїш поруч зі мною.
|
| Все гаразд, ти змушуєш мене любити тебе
|
| О, я казав добре, я думаю, що люблю тебе,
|
| Все гаразд, ти змушуєш мене любити тебе
|
| Тепер усі дні стають коротшими, вони, здається, спливають, як вода
|
| Бо земля холодна, і ніч наближається Але ти завжди поруч, коли ти мені потрібен,
|
| коли відчуваєш, що світ проти тебе
|
| О як це так близько як ти стоїш поруч о О, дитинко, я думаю, що кохаю тебе,
|
| все гаразд, я думаю, що ти мені потрібен
|
| О, дитинко, все добре, я думаю, що я хочу тебе, я думаю, що ти мені потрібен
|
| О, дитинко, усе гаразд, о, дитинко, усе гаразд, тепер, коли ти тут
|
| О, це крижаний вітер, який дме, і ти ніколи не знаєш, куди він веде
|
| Але мені так добре, коли ти згорнувся калачиком біля мене.
|
| Я сказав, що все добре, я думаю, що ти мені потрібен, добре, що ти змушуєш мене любити тебе… |