Переклад тексту пісні Heimkehr - Reinhard Mey

Heimkehr (оригінал)

Mutter, gib mir zu essen, Mutter, gib mir zu essen!
Hast Du nicht jeden Abend mein Essen gewärmt?
Hier steht noch mein Teller, Mutter, gib mir zu Essen
Nur das «Bitteschön» sagen, das hab' ich verlernt
Ich habe gewartet am Tisch des Reichen
Auf das, was er übrig lässt, wenn er geht
Hab mich drum geschlagen mit meinesgleichen —
Wie schnell einem dabei das Bitten vergeht
Stell den Brotkorb zu mir, Mutter, gib mir zu essen
Den mocht' ich nie leiden, erinnerst du dich?
Sonderbar, ich hab' seither so vieles vergessen
Aber an unseren Brotkorb erinn’re ich mich
Vater, gib mir zu trinken, Vater, gib mir zu trinken!
Meine Stimme ist staubig, gieß mir mein Glas ein
Voll bis an den Rand, Vater, gib mir zu trinken
Denn da, wo ich herkomme, wächst kein Wein
Lass mich trinken, ich will meine Lippen kühlen
Sie sind spröde vom Reden in einem fort
Es ist soviel Niedertracht fortzuspülen
Und meine Hoffnungen sind verdorrt
Hast Du nicht eine Flasche aufgehoben
Für einen Tag in besserer Zeit?
Von den Jahren umhegt, von den Spinnen umwoben?
Die lass uns jetzt trinken, heut' ist es soweit
Geh und mach mir mein Bett, geh und mach mir mein Bett!
Meine Glieder sind wie Blei so schwer
Die Zeit macht mich müde, geh und mach mir mein Bett
Du hast mich geliebt, kennst Du mich jetzt nicht mehr?
Man hat mich verspottet, man hat mich getreten
Ich habe Staub und Zorn geschluckt
Ich hab' keinen Menschen um Mitleid gebeten
Von Schlägen ist mein Rücken geduckt
Meine Augen brennen, kühl meine Lider
Meine Träume sind mit Wunden besät
Vielleicht erkennst Du mich nur deshalb nicht wieder?
Doch ich liebe Dich noch, geh und mach mir mein Bett!

Heimkehr (переклад)

Мамо, годуй мене, мамо, годуй мене!
Ти щовечора не розігрівав мою їжу?
Моя тарілка ще тут, мамо, дай поїсти
Я просто забув, як сказати «будь ласка».
Я чекав за столом багатого
Про те, що він залишає, коли йде
Я вдарив його своїм видом —
Як швидко ти забуваєш запитати
Поклади, мамо, хлібницю, дай поїсти
Я ніколи не любив його, пам'ятаєш?
Дивно, але з тих пір я багато чого забув
Але я пам’ятаю наш хлібний кошик
Батьку, дай мені випити, батьку, дай мені пити!
Мій голос запилений, налий мені мій келих
Наповнений до країв, батьку, дай мені випити
Бо там, де я родом, вино не росте
Дай випити, я хочу охолодити губи
Ви ламкі від постійної розмови
Там стільки підлості, щоб змити
І мої надії висохли
Ти не взяв пляшку?
На день у кращі часи?
Доглянутий роками, оточений павуками?
Вип'ємо зараз, сьогодні такий день
Іди застилай моє ліжко, іди застилай моє ліжко!
Мої кінцівки важкі, як свинець
Час змушує мене втомлюватися, піди й застели ліжко
Ти мене любив, ти мене більше не знаєш?
З мене знущалися, били ногами
Я проковтнув пил і гнів
Я ні в кого не просив жалю
Моя спина згорблена від удару
Очі горять, повіки холодні
Мої мрії всипані ранами
Може, це єдина причина, чому ти мене не впізнаєш?
Але я все одно люблю тебе, іди і застели мені ліжко!