| Давай вдамо, що знову знайшла пелена на очі,
|
| І якось раптово свідомість у нас відкотилася назад.
|
| Накопичений досвід бездарно втрачений, ми знову сліпі,
|
| І сверблять плечі по ляпасах схвалення сірого натовпу.
|
| Давай вдамо, давай вдамо,
|
| Уявімо, ніби ми знову сліпі.
|
| Тверезими, дивлячись на світ,
|
| Очима боляче дивитись назад,
|
| Ми всі помилялися колись самі,
|
| Але безповоротно розучилися вдавати.
|
| Давай вдамо, що нічого не залежить від нас,
|
| Яка політика? |
| Це давно не наша країна,
|
| Тут все розкрадено, все зачаровано, все вирішено,
|
| Корона цареві, а Іванові — в'язниця та могильний вінок.
|
| Давай вдамо, давай вдамо,
|
| Що наша корона – могильний вінок.
|
| Тверезими, дивлячись на світ,
|
| Очима боляче дивитись назад,
|
| Ми всі помилялися колись самі,
|
| Але безповоротно розучилися вдавати.
|
| Давай вдамо, що в наших умах марширує війна,
|
| Що гроші та горілка зробити здатні щасливіше за нас.
|
| Що кішці не боляче, коли у неї втопили кошенят.
|
| Давай вдамо, ніби тварини самі хочуть.
|
| Давай вдамо, давай вдамо,
|
| Начебто тварини самі хочуть.
|
| Тверезими, дивлячись на світ,
|
| Очима боляче дивитись назад,
|
| Ми всі помилялися колись самі,
|
| Але безповоротно розучилися вдавати. |