Переклад тексту пісні Пепел - PLC, Белки на акации, СКВО

Пепел (оригінал)

Люди говорят, я большинство давно не слушаю
Ведь каждый из них прав, и каждый знает как лучше,
Но мой корабль уже далеко от их суши
Понять пора, это не снег, а пепел в небе кружит
Люди часто судят с закрытыми глазами
Люди часто судят, при этом ничего не зная
Люди бросают камни, любят стараясь ранить
Глупо меняют местами мечты и то кем стали
Что-то оставив там где никто не достанет (даже память)
Говорили мне — так сталь закаляют
В ожидании чего-то будто бы мир застыл
Я бы сбил пепел длиною в сигарету, если б курил
Ведь однажды мы все станем пеплом
И нас разнесет по земле ветром
Я никогда не узнаю где ты
Мы станем ветром, мы станем небом
На землю сбив пепел длинною в сигарету
Выпуская дым по ветру в скитаниях по свету
Я пытаюсь свое место найти
Только слышу внутри тихий голос «Жди…»
На землю сбив пепел длинною в сигарету
Выпуская дым по ветру в скитаниях по свету
Я пытаюсь свое место найти
Только слышу внутри тихий голос «Жди…»
Пепел падает как снег, я смотрю тебе вслед
Ты уходишь навсегда, и лучше б я ослеп
Еще одна ночь без сна, еще бесконечный день
Еще один удар в твою дверь…
Прощения нет в твоих словах
Твои глаза видели во мне того, кем я не стал
Тела потаскают ветра, но души вернутся в храм
И наши сердца бьются в такт
Ты же помнишь как еще вчера
Пролетали наши вечера и пепел выгорал в облака
Вылетал из окон запах роз и звук стонов
Я тебя жду, и ты снова появишься дома
Ведь однажды мы все станем пеплом
И нас разнесет по земле ветром
Я никогда не узнаю где ты
Мы станем ветром, мы станем небом
На землю сбив пепел длинною в сигарету
Выпуская дым по ветру в скитаниях по свету
Я пытаюсь свое место найти
Только слышу внутри тихий голос «Жди…»
На землю сбив пепел длинною в сигарету
Выпуская дым по ветру в скитаниях по свету
Я пытаюсь свое место найти
Только слышу внутри тихий голос «Жди…»
Все что было до нас, и что останется после
Не обнимешь руками, и не счесть эти версты
И если твои годы на расстояние помножены
Где-то вспомнят тебя как прошлое
Не спеша курю я, обнажая пепел,
А ведь и правда, точно так же обнажало время
И не часто задумываешься об этом
Финал один, и не важно во что ты верил
И я по-своему счастлив, как может быть человек
Не баловень судьбы, но и не видавший бед
И я печалюсь, как печалятся люди
Упустившие шанс, зная, что второго не будет
Ко мне приходят друзья, приносят добрые вести
Я им рад, я люблю когда мы вместе,
Но то ли нет вестей, то ли хочу быть один
Теплый южный ветер развеет легкий дым
На землю сбив пепел длинною в сигарету
Выпуская дым по ветру в скитаниях по свету
Я пытаюсь свое место найти
Только слышу внутри тихий голос «Жди…»
На землю сбив пепел длинною в сигарету
Выпуская дым по ветру в скитаниях по свету
Я пытаюсь свое место найти
Только слышу внутри тихий голос «Жди…»

(переклад)

Люди кажуть, я більшість давно не слухаю
Адже кожен із ніх прав, і кожний знає як краще,
Але мій корабель вже далеко від їх суші
Зрозуміти час, це не сніг, а попіл у небі кружляє
Люди часто судять із|закритими очима
Люди часто судять, при цьому нічого не знаючи
Люди кидають каміння, люблять намагаючись поранити
Нерозумно міняють місцями мрії і то ким стали
Щось залишивши там де ніхто не достане (навіть пам'ять)
Говорили мені — так сталь гартують
В очікуванні чогось ніби світ застиг
Я би збив попіл довжиною в сигарету, якщо б курив
Адже одного разу ми станемо попелом
І нас рознесе по землі вітром
Я ніколи не дізнаюся де ти
Ми станемо вітром, ми станемо небом
На землю збивши попіл довгою в сигарету
Випускаючи дим по вітру в поневіряннях світла
Я намагаюся своє місце знайти
Тільки чую всередині тихий голос «Жди…»
На землю збивши попіл довгою в сигарету
Випускаючи дим по вітру в поневіряннях світла
Я намагаюся своє місце знайти
Тільки чую всередині тихий голос «Жди…»
Попіл падає як сніг, я дивлюся тобі слідом
Ти йдеш назавжди, і краще я осліп.
Ще одна ніч без сну, ще нескінченний день
Ще один удар у твої двері...
Прощення немає у твоїх словах
Твої очі бачили в мені того, ким я не став.
Тіла потягають вітри, але душі повернуться в храм
І наші серця б'ються в такт
Ти ж пам'ятаєш як ще вчора
Пролітали наші вечори і попіл вигорів у хмари
Вилітав із вікон запах троянд і звук стогонів
Я тебе чекаю, і ти знову з'явишся вдома
Адже одного разу ми станемо попелом
І нас рознесе по землі вітром
Я ніколи не дізнаюся де ти
Ми станемо вітром, ми станемо небом
На землю збивши попіл довгою в сигарету
Випускаючи дим по вітру в поневіряннях світла
Я намагаюся своє місце знайти
Тільки чую всередині тихий голос «Жди…»
На землю збивши попіл довгою в сигарету
Випускаючи дим по вітру в поневіряннях світла
Я намагаюся своє місце знайти
Тільки чую всередині тихий голос «Жди…»
Все що було до нас, і що залишиться після
Не обіймеш руками, і не порахувати ці версти
І якщо твої роки на відстань помножені
Десь пригадають тебе як минуле
Не поспішаючи курю я, оголюючи попіл,
А адже і правда, точно таке ж оголював час
І не часто замислюєшся про це
Фінал один, і не важливо в що ти вірив
І я по-своєму щаслива, як може бути людина
Не балівня долі, але і не бачив лиха
І я сумую, як сумують люди
Втративши шанс, знаючи, що другого не буде
До мене приходять друзі, приносять добрі звістки
Я ним рад, я люблю коли ми разом,
Але то немає вістей, то хочу бути один
Теплий південний вітер розвіє легкий дим
На землю збивши попіл довгою в сигарету
Випускаючи дим по вітру в поневіряннях світла
Я намагаюся своє місце знайти
Тільки чую всередині тихий голос «Жди…»
На землю збивши попіл довгою в сигарету
Випускаючи дим по вітру в поневіряннях світла
Я намагаюся своє місце знайти
Тільки чую всередині тихий голос «Жди…»