| По утру.
| Вранці.
|
| Когда закроются все двери всех домов,
| Коли зачиняться всі двері всіх будинків,
|
| Я приду.
| Я прийду.
|
| Когда уйдут все и оставят только ложь,
| Коли підуть усі і залишать тільки брехню,
|
| С грязью вылитую нам под ноги, в ночь...
| З брудом вилиту нам під ноги, у ніч...
|
| Где все вправе показать свое лицо,
| Де все має право показати своє обличчя,
|
| Где плюют из-за угла нам в спину,
| Де плюють з-за рогу нам у спину,
|
| Где, не пряча глаз,
| Де, не ховаючи очей,
|
| Нельзя сказать: "Нас нет!"
| Не можна сказати: "Нас ні!"
|
| А зима уже послала свой привет;
| А зима вже надіслала свій привіт;
|
| Кому замерзнуть суждено.
| Кому замерзнути судилося.
|
| В дальний путь собрались те,
| У далеку дорогу зібралися ті,
|
| Кому не лень идти на смерть.
| Кому не ліньки йти на смерть.
|
| Помоги не сбиться им с дороги, ночь...
| Допоможи не збитися з дороги, ніч...
|
| Где в дырявых рукавах гуляет снег,
| Де в дірявих рукавах гуляє сніг
|
| Где по первой пропускают в 6 утра,
| Де по першій пропускають о 6 ранку,
|
| Где, не харкнув кровью, сказать:
| Де, не харкнувши кров'ю, сказати:
|
| "Нас нет!" | "Нас немає!" |
| никак нельзя.
| ніяк не можна.
|
| А мы здесь.
| А ми тут.
|
| Хотя забыли наши песни еще вчера.
| Хоча забули наші пісні ще вчора.
|
| И мы уйдем.
| І ми підемо.
|
| Хотя никто нас не проводит до дверей,
| Хоча ніхто нас не проводить до дверей,
|
| Черной смазкой залепив себе глаза,
| Чорним мастилом заліпивши собі очі,
|
| В эту ночь...
| Цієї ночі...
|
| Где в разбитых окнах каркает метель,
| Де в розбитих вікнах каркає хуртовина,
|
| Где под утро нас убьют, забыв навек,
| Де під ранок нас уб'ють, забувши навіки,
|
| Где на простой вопрос нельзя сказать:
| Де на просте запитання не можна сказати:
|
| "Нас не было и нет!" | "Нас не було і ні!" |