| Сорвались с облака два ангела вниз,
| Зірвалися з хмари два ангели вниз,
|
| Встретились на белом мосту.
| Зустрілися на білому мосту.
|
| Закружила их листва белая,
| Закружляло їх листя біле,
|
| Да вдвоем замерзли к утру.
| Так удвох замерзли до ранку.
|
| А перья — пальцы раскинув веером в грязь,
| А пір'я—пальці розкинувши віялом у грязь,
|
| Глотая придорожную пыль
| Ковтаючи придорожній пил
|
| Поднялись с колен, да пошли в народ,
| Піднялися з колін, так пішли в народ,
|
| Спотыкаясь, через поле ковыль.
| Спотикаючись, через поле ковила.
|
| Травы пели им про Бога любовь,
| Трави співали ним про Бога любов,
|
| Люди про горе войну,
| Люди про горе війну,
|
| И сказал один: «Возвращайся, брат,
| І сказав один: «Повертайся, брате,
|
| Рассказать отцу».
| Розповісти батькові».
|
| Два ангела да на одно лицо.
| Два ангели та на одне обличчя.
|
| Полети, скажи про гордый их нрав,
| Полети, скажи про гордий їхній характер,
|
| Что цепями тянет к земле,
| Що ланцюгами тягне до землі,
|
| Ну, а я пока останусь здесь,
| Ну, а я поки залишуся тут,
|
| Кабы чего не натворили себе.
| Аби чого не натворили собі.
|
| Так и разошлись, каждый принял свое,
| Так і розійшлися, кожен прийняв своє,
|
| Махнули рукою во след,
| Махнули рукою услід,
|
| Так и живет теперь промеж нас зверей
| Так і живе тепер між нас звірів
|
| Уж вторую тысячу лет.
| Вже другу тисячу років.
|
| Так мы и сидим, закрыв от огня
| Так ми і сидимо, закривши від вогню
|
| Собственной ладонью лицо,
| Власною долонею обличчя,
|
| Сидят у церкви жених с невестою,
| Сидять у церкві наречений з нареченою,
|
| Небо молчит, ржавеет кольцо. | Небо мовчить, іржавіє каблучку. |