Переклад тексту пісні Bloodstains - Passenger, Katie Noonan

Bloodstains (оригінал)

I’m aching and you’re aching with these dull and empty hearts,
We’re waiting for somebody to rip our ribs apart,
And to seize with a steady hand our dull and empty hearts,
Our hearts.
I’m taking and you’re taking we’ve forgotten how to give,
I’m faking it, you’re breaking it and its just the way it is,
So we’ll leave here tonight but not before we give each other back our hearts.
Cos our love,
Left us long ago,
When we were both asleep,
Leaving blood stains in the snow,
Leaving blood stains in the snow.
I’m waiting and you’re waiting but this trains not gonna come,
You’re voice has started grating and I hate what we’ve become,
See there’s no future at this station we’re just feeding off the crumbs,
of our hearts.
I’m shaking and you’re shaking its just the way its got to be,
In this love abandoned Autumn we’ll go raking up the leaves,
The leaves that have fallen from these cold and dying trees in our hearts.
Cos our love,
Left us long ago,
When we were both asleep,
Leaving blood stains in the snow.
Well i’m lonely like you’re lonely,
But its only cos its thrown me,
Like its thrown you I don’t own you,
And my darling you don’t own me,
And its kicking and its yelling,
And its bruising and its swelling,
But the writings on the wall,
And we both know what its been telling us to do,
Telling us to do.
Well i’m crying and your crying in to silent salty lakes,
The road has turned to ice and we haven’t any brakes,
So while the wall keeps getting closer,
I fear its too late not to break our hearts.

Bloodstains (переклад)

Мені болить, а ти болиш цими тупими і порожніми серцями,
Ми чекаємо, коли хтось розірве нам ребра,
І міцною рукою схопити наші нудні й порожні серця,
Наші серця.
Я беру, а ти береш, ми забули, як віддавати,
Я симулюю це, ти ламаєш це і це просто так, як воно є,
Тож ми підемо звідси сьогодні ввечері, але не до того, як повернемо одне одному наші серця.
Бо наша любов,
Покинув нас давно,
Коли ми обидва спали,
Залишаючи плями крові на снігу,
Залишає плями крові на снігу.
Я чекаю і ти чекаєш, але ці потяги не прийдуть,
Твій голос почав звучати, і я ненавиджу, ким ми стали,
Бачиш, на цій станції немає майбутнього, ми просто годуємо крихти,
наших сердець.
Я тремчу, а ти трясешся, так, як має бути,
У цій залишеній коханій осені ми підемо згрібати листя,
Листя, яке опало з цих холодних і вмираючих дерев у наших серцях.
Бо наша любов,
Покинув нас давно,
Коли ми обидва спали,
Залишає плями крові на снігу.
Ну, я самотній, як ти самотній,
Але це тільки тому, що це мене кинуло,
Ніби його кинули, я тобою не володію,
І моя люба, ти не володієш мною,
І він брикається і кричить,
І його синці та його набряк,
Але написи на стіні,
І ми обидва знаємо, що нам наказали робити,
Говорити нам що робити.
Ну, я плачу, а ти плачеш до тихих солоних озер,
Дорога перетворилася на ожеледицю, а у нас немає гальм,
Тож поки стіна все ближче,
Я боюся, що надто пізно не розбити наші серця.